Постановление суда № 73254414, 29.03.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/13508/17

Провадження № 2/200/3617/17

У Х В А Л А

«29» березня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Женеску Е.В.,

за участю секретаря Санжаровської Я.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про призначення пенсії, надавши серед інших документів, рішення ЄСПЛ від 26.02.2015 року у справі «ОСОБА_1 проти України». Відповідач-1 не прийняв у позивача документи, мотивуючи, що ПФУ не визнає обставини, встановлені рішенням ЄСПЛ. Також відповідач-1 повідомив позивача, що його трудовий стаж складає 14 років 11 місяців 11 днів, тобто для призначення пенсії не вистачає 19 днів трудового стажу. Після працевлаштування позивача, 09.03.2017 року йому була призначена пенсія у розмірі 949 грн. Крім того, керівник відповідача-2 ОСОБА_2 направив позивачу листа від 21.04.2017 року щодо зарахування стажу, вказаний лист позивач вважає незаконним в зв’язку з невиконанням відповідачами вимог Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ». Позивач вважає, що відповідачі своєю бездіяльністю перешкоджали виконанню рішення ЄСПЛ і правильному вирішенню питання щодо дати, з якої позивачу мала бути призначена пенсія, чим позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі пенсії, неотриманої за період з 19.08.2016 по 09.03.2017 року у сумі 6263,4 грн. Також відповідачі завдали позивачу моральну шкоду, розмір якої позивачем визначено в 2000 євро, з огляду на те, що саме такий розмір моральної шкоди визначений позивачу іншим рішенням Європейського суду з прав людини від 22.11.2007 року у справі «ОСОБА_1 проти України», що дає можливість суду застосувати ст. 61 ЦПК України.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути на його користь матеріальну і моральну шкоду у розмірі відповідно 6263,4 грн. та 2000 євро в національній валюті по курсу НБУ.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року відповідача ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі замінено його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 09 лютого 2018 року визначено здійснювати судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкодив порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач 14.02.2018 року надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач 03.05.2017 року звертався до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з даною позовною заявою, та постановою вказаного суду від 03.08.2017 року у справі № 201/6298/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які вразилися у наданні ОСОБА_1 письмової відповіді від 21.04.2017 року за № 10183/02/30, визнані незаконними. Вказує, що пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства України. Пільгове обчислення стажу в період перебування особи у психіатрично-лікувальному закладі чинним законодавством не передбачено. В період знаходження в психіатричній лікарні ОСОБА_1 офіційно не був працевлаштований. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

16 лютого 2018 року відповідач надав суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч.3 ст. 255 ЦПК України, оскільки позивач 09.08.2017 року звертався до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з аналогічною позовною заявою, тп рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2017 року у справі № 201/11373/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 09 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою в порядку цивільного судочинства до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про стягнення на його користь матеріальної і моральної шкоди у розмірі відповідно 6263,4 грн. та 2000 євро в національній валюті по курсу НБУ, що підтверджується копією позовної заяви, яка наявна у матеріалах справи.

За вказаною позовною заявою Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було відкрито провадження у цивільній справі № 201/11373/17, що підтверджується копією ухвали суду від 11 серпня 2017 року.

Аналіз позовної заяви, поданої ОСОБА_1 10.08.2017 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, дає змогу прийти до висновку, що вона дослівно повторює позовну заяву, подану ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, ідентичними є і зміст позовних вимог, з тією лише різницею, що відповідачами у справі № 200/13508/17 зазначені ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а відповідачем у справі № 201/11373/17 вказано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Разом з тим, в зв’язку з реорганізацією Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року № 821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», та здійсненням державної реєстрації припинення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року відповідача ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі замінено його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Таким чином, відповідачі у справах № 201/11373/17 та № 200/13508/17 також є ідентичними.

Встановлено також, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2017 року у справі № 201/11373/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Відомості про результати розгляду апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, оскільки на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2017 року у справі № 201/11373/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позивачем подано апеляційну скаргу та відсутні відомості про результати розгляду справи апеляційним судом, а отже, відповідно до ч.2 ст. 273 ЦРК України рішення суду у справі № 201/11373/17 законної сили не набрало, відсутні підстави для закриття провадження у справі № 200/13508/17 на підставі п.3 ст. 255 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до п.4 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Апеляційного суду Дніпропетровської області на даний час перебуває справа № 201/11373/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – тобто справа зі спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В зв’язку з зазначеним, суд вважає, що наявні всі передбачені законом підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про закриття провадження у справі на підставі п.3 ст. 255 ЦПК України.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди – залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску