Решение № 73253595, 06.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2018 року № 826/14968/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укрпошта»до Офісу великих платників податків Державної фіскальної службипропро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0013744209 від 16 серпня 2017 року та № 0013734209 від 16 серпня 2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що факти та обставини, зазначені у актах перевірки, не були належним чином та об'єктивно дослідженні, в результаті чого неправильно здійснена юридична оцінка обставин та невірно зроблені висновки та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили його задовольнити. При цьому, представники позивача наголошували на тому, що контролюючий орган, здійснюючи камеральну перевірку у 2017 році з приводу своєчасності реєстрацій податкових накладних за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 20 лютого 2016 року, вийшов за межі встановлених податковим законодавством повноважень.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2017 року) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у вказаній вище редакції) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Виходячи з вищенаведеного, камеральна перевірка ПАТ «Укрпошта» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстру податкових накладних здійснена на підставі чинного законодавства і є правомірною та обгрунтованою.

Представник відповідача в судове засідання 27 лютого 2018 року не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на думку представників позивача, суд вирішив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд встановив наступне.

Посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 04 серпня 2017 року проведено 2 камеральні перевірки Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року, про що складено акт №2690/28-10-42-09/21560045 від 04 серпня 2017 року та за період з 01 січня 2016 року по 20 лютого 2016 року, про що складено акт №2691/28-10-42-09/21560045.

Згідно вищезазначених актів встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2017 року), а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в Таблиці 1 до цього акту.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі Актів перевірки винесено податкові повідомлення рішення №0013744209 від 16 серпня 2017 року про застосування штрафних санкцій на суму 10943,66 грн. та №0013734209 від 16 серпня 2017 року про застосування штрафних санкцій на суму 9650,98 грн.

Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» подана скарга №213-1510 від 23 серпня 2017 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 02 листопада 2017 року №24963/6/99-99-11-03-01-25, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120.1, 120.2 Податкового кодексу України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних ЄРПН, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акти від 04 серпня 2017 року №2690/28-10-42-09/21560045 та №2691/28-10-42-09/21560045.

Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання позивача на Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14 червня 2013 року, з огляду на таке.

Так, по-перше, вказаним наказом передбачено алгоритм дій контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки податкової звітності, що не є виключним предметом дослідження у ході такої перевірки, як зазначалося вище згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

По-друге, вищезазначені Методичні рекомендації затверджено 14 червня 2013 року, в той час як з 01 січня 2015 року законодавець розширив предмет камеральної перевірки, доповнивши підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України положеннями, відповідно до яких предметом камеральної перевірки, окрім даних податкової звітності, є також дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість (зокрема, дані Єдиного реєстру податкових накладних).

Крім того суд вважає також безпідставним та таким, що не стосується спірних правовідносин, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані Єдиного реєстру податкових накладних та при виявленні розбіжностей - провести документальну позапланову виїзну перевірку. Оскільки вказана підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, передбачена абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, виникає у разі виявлення податковим органом розбіжностей між даними податкових декларацій та даними ЄРПН, що у даному випадку відповідач взагалі не досліджував у ході камеральної перевірки позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06 березня 2018 року у справі №821/193/17.

Крім того, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Посилання позивача про відсутність правових підстав для застосування відповідачем санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 Податкового кодексу України до 01 січня 2016 року, суд вважає безпідставними, оскільки порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН є правопорушенням за яке встановлена відповідальність не змінювалась. Натомість змінено лише порядок застосування штрафних санкцій.

До того ж, обставини щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних у періоди, що перевірялися, позивачем не спростовані.

За вказаних обставин, а також беручи до уваги вищенаведену позицію Верховного Суду, - суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення №0013744209 та №0013734209 від 16 серпня 2017 року.

Згідно частини 1, частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач виконав покладений на нього положеннями вищенаведеної статті, обов'язок.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача в контексті спірних правовідносин.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічному акціонерному товариству «Укрпошта» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0013744209 від 16 серпня 2017 року та №0013734209 від 16 серпня 2017 року відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 296- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко