Решение № 73253433, 10.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2018 року письмове провадження № 826/6064/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянувши адміністративну справуза позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»доКабінету Міністрів Українипровизнання протиправною бездіяльності

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, НАК «Нафтогаз України») з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, КМУ) про визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо не визначення джерела фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки Кабінетом Міністрів України при прийнятті рішення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу, у такому рішенні не визначено тих умов, наявність яких у такому рішенні обумовлена нормами спеціального закону.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю.

На підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон), з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

При цьому, п. 7 ч. 4 ст. 11 Закону визначено, що рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу має визначати джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті.

Частиною 7 ст. 11 Закону передбачено, що суб'єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб'єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов'язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Тобто, як вбачається з аналізу викладених норм, Кабінет Міністрів України у виключних випадках на певний строк визначає обсяги і умови спеціальних обов'язків, які своїм рішенням може покласти на визначених суб'єктів ринку природного газу. Поряд з цим, суб'єкту ринку природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки, Законом надано право на отримання компенсації, джерела фінансування та порядок визначення якої повинен визначити Кабінет Міністрів України.

01.10.2015 р. Кабінет Міністрів України, на підставі ст. 11 Закону, прийняв рішення у формі постанови №758, якою затвердив Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) (далі - Положення).

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення, на НАК «Нафтогаз України», як суб'єкта ринку природного газу, покладені спеціальні обов'язки, відповідно до яких позивач зобов'язаний придбавати природний газ у ПАТ «Укргазвидобування» та формувати ресурс природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в обсязі, за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пп.5-8 Положення.

Пунктом 8 Положення визначено, що у разі коли обсяг природного газу, необхідний НАК «Нафтогаз України» для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії, перевищує обсяг продажу природного газу суб'єктами господарювання, що визначені абзацами першим та третім пункту 5 цього Положення, НАК «Нафтогаз України» придбаває необхідні обсяги природного газу в інших оптових продавців, у тому числі за кордоном.

Відповідно до пп. 2, пп. 4 п. 3 Положення, НАК «Нафтогаз України» зобов'язана продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності); постачати природний газ виробникам теплової енергії.

При цьому, п. 6 Положенням встановлено, що НАК «Нафтогаз України» повинен у визначених суб'єктів ринку природного газу закуповувати природний газ з 01.06.2016 до 31.03.2017 за ціною, визначеною на рівні 4849,00 грн. за 1000 куб. м (без врахування податку на додану вартість).

Згідно з п. 13, 13-1 Положення, встановлено, що з 01.05.2016 по 31.03.2017 (включно) діє гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 гривні за 1 куб. метр, та гранична роздрібна ціна на природний газ для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності) у розмірі 3,913 гривні за 1 куб. метр. Також згідно з п. 16 Положення встановлено, що НАК «Нафтогаз України» у період з 01.05.2016 по 31.03.2017 (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та населенню в розмірі 4942 гривні за 1000 куб. метрів, а для виробництва теплової енергії для релігійних організацій - в розмірі 2471 гривня за 1000 куб. метрів.

Також слід відзначити, що п. 4, п.п. 9, 10, 12 Положення визначена територія, на якій НАК «Нафтогаз України» зобов'язана виконувати спеціальні обов'язки, та умови виконання цих обов'язків.

Тобто, як вбачається з викладеного, Кабінетом Міністрів України при прийнятті рішення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, визначено обсяг спеціальних обов'язків; коло суб'єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки; категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки; територію та умови виконання спеціальних обов'язків.

Однак, на дату звернення позивача до суду та розгляду і вирішення даної адміністративної справи по суті Кабінет Міністрів України не визначив джерел фінансування та порядку визначення компенсації, право на отримання якої має суб'єкт ринку природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки.

У судовому засіданні представники позивача стверджували, що така бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка виразилась у не визначенні джерел фінансування та порядку визначення компенсації, позбавляє позивача можливості реалізувати право, передбачене ч. 7 ст. 11 Закону, а саме: право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених суб'єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов'язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Представник відповідача, у свою чергу, у судовому засіданні зазначила про те, що визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, є правом, а не обов'язком Кабінету Міністрів України. До того ж, Законом не встановлено строк/термін, у які Кабінет Міністрів України має право визначити таку компенсацію.

Також представник посилався на пропущення позивачем строку звернення до суду, обґрунтовуючи це тим, що Постанова Кабінету Міністрів України опублікована в Урядовому кур'єрі 01.10.2015.

Зважаючи на доводи представників сторін суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою ст. 11 Закону № 329-VIII, рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу має визначати: загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов'язки на суб'єктів ринку природного газу; обсяг спеціальних обов'язків; коло суб'єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки; обсяг прав суб'єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, необхідних для виконання таких обов'язків; категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки; територію та строк виконання спеціальних обов'язків; джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті.

Отже, положеннями зазначеної статті Закону чітко визначено право суб'єкта ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат та обов'язок Кабінету Міністрів України визначати джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки.

В порушення вимог зазначеної норми Закону відповідачем не визначено джерело фінансування та порядку визначення компенсації, що надається позивачу, як суб'єкту ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.

Відповідно до частини сьомої ст. 11 Закону № 329-VIII, суб'єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб'єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов'язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно з Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Проте, приписами ст. 11 Закону не надано відповідачу можливості обирати з кількох юридично допустимих рішень, а зобов'язано його у рішенні про покладення на суб'єктів ринку природного газу спеціальних обов'язків визначити і джерела компенсації, і порядок визначення такої компенсації.

Враховуючи, що на момент розгляду даної справи відповідачем не визначено джерело фінансування та порядку визначення компенсації, що надається позивачу, як суб'єкту ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, тобто дане правопорушення є триваючим, а тому посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду є недоречним.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої відповідачем не виконано.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його службова чи посадова особа.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністратвиний позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не визначенні джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, при прийнятті постанови від 01.10.2015 № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)

3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) здійснений ним судовий збір у розмірі 1600,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов