Решение № 73253376, 15.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2018 року №826/18130/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовичапровизнання дій та бездіяльності протиправною ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, в якому, з урахуванням заяви про уточнення та доповнення до позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягає у ненаданні обґрунтованої письмової відповіді-повідомлення про причини невиплати гарантованої суми відшкодування, не включення даних про ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-066-000243763 від 20.05.2015 та дії - обмеження розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на рахунку;

- визнати дії представника за довіреністю уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» О. В. Кобець незаконними;

- визнати відповідь за № ЗГЗ (К)/1584 від 15.08.2016, повідомлення про нікчемність правочину за№ ЗГЗ (К)/1584/1 від 15.08.2016 представника за довіреністю уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Кобець О. В., недійсними;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати збитки ОСОБА_1 у подвійному розмірі, а саме у розмірі 198352 гривень 18 копійок, оскільки реальний збиток дорівнює сумі у 99176 гривень 09 копійок, а також моральну шкоду у розмірі 124416 гривень 00 копійок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2017 суддею Балась Т.П. відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості відповідача Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича та призначено справу до судового розгляду на 02.03.2017.

У зв'язку із припиненням повноважень у судді Балась Т.П. на підставі «Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах» справу №826/18130/16 передано на розгляд у судді Клименчук Н.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2017 суддею Клименчук Н.М. прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 04.07.2017.

Представником позивача 20.07.2017 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) подано клопотання про залучення другого відповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, на підставі частини 3 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції статті, яка діяла на момент подачі заяви).

Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича ухвалою від 27.01.2017 залучено у якості відповідача, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для розгляду клопотання про залучення другого відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачами не вчинено дій, спрямованих на відшкодування коштів, які позивачем були внесені на власний рахунок у банку. Внаслідок викладеного позивачу завдано, у тому числі, моральної шкоди.

Представник відповідача-1 у письмових запереченнях поданих 17.07.2017 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) зазначив, що позивачу здійснено виплату коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів на загальну суму 190 711,12 грн. в строк після проведення всіх необхідних дій передбачених чиним законодавством. Також зазначив, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (200 000,00грн.), будь яких інших виплат штрафів, пені, компенсацій, інфляційних, 3% річних Фонд не здійснює, оскільки ці обов'язки витікають з договірних правовідносин, в яких стороною є Банк, а не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Представник Уповноваженої особи Фонду проти позову заперечив. Також ним зазначено, що право позивача на отримання гарантованої суми не порушено, оскільки Уповноваженою особою Фонду виконано передбачені законодавством заходи щодо здійснення виплат.

За наслідками перевірки подано дані вкладників на проведення виплати гарантованої суми, зміни та доповнення до переліку вкладників, Уповноваженою особою подані 06.01.2017 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції статті, яка діяла на момент прийняття процесуального рішення про перехід у письмове провадження), розглянувши у письмовому провадженні подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський», укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-066-000243763 від 20.05.2016, за умовами якого Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника.

Як вбачається з копії довідки про стан рахунку НОМЕР_2 за період з 19.05.2016 по 26.07.2016 на рахунок ОСОБА_1 залучено кошти в розмірі 190625,00грн.

На підставі рішення Правління Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №812 від 23.05.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1213 від 12.07.2016 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування повноважень ліквідатора банку ОСОБА_6. Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01.09.2016 призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича з 05.09.2016.

З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.

Зважаючи на викладене, позивач із заявою від 26.07.2016 звернулася до Уповноваженої особи, у якій просила включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та подати до Фонду додаткову інформацію про неї як особу, яка має право на відшкодування коштів у ПАТ «Банк Михайлівський».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Листом № ЗГЗ (К)/1584 від 15.08.2016 з додатком повідомлено ОСОБА_1 про нікчемність правочину/транзакції, щодо переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача.

З наявної у матеріалах справи копії листа Уповноваженої особи «Про знаття обмежень на здійснення операцій по рахунках клієнтів неплатоспроможного банку ПАТ «Банк Михайлівський» №06.01.17/03-вих. від 06.01.2017 вбачається, що Комісією по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, неплатоспроможного банку ПАТ «Банк Михайлівський» було проведено додаткову перевірку руху коштів по рахунках фізичних осіб на підставі сформованих виписок. За результатами первірки визначено перелік фізичних осіб, фінансові операції яких мають звичайний характер та не мають факторів штучного збільшення навантаження на Фонду. Зокрема, до такого переліку віднесено фізичних осіб, які здійснювали операції за період із 19.05.2016 по 23.05.2016 з внесення готівкових коштів на поточні (вкладні) рахунки та одночасно не були вкладниками ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» і ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр».

Згідно витягу з додатку до вказаного вище листа, позивача включено до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, та зазначена загальна сума коштів, що підлягають виплаті в розмірі 190 687,90грн.

Як наслідок, 27.01.2017 позивачу виплачено грошові кошти у розмірі 190 711,12грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією роздруківки з Програмно-апаратного комплексу Фонду. Виплата позивачу коштів у вказаному розмірі останньою не заперечувалася.

Отже, на час розгляду та вирішення спору по суті грошові кошти, які були внесені позивачем на її вкладний (депозитний) рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський», та не відшкодування яких, як зазначено у позові, стало підставою для звернення позивача до суду, останній виплачені, а тому на момент постановлення даного судового рішення відсутнє порушене право позивача.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказаний Закон є спеціальним, ним врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника. Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд. Отже, правовідносини між Фондом та вкладниками не породжують прав та обов'язків для банку.

Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

В абзаці 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування №826 від 26.05.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №863/28993 від 15.06.2016 (далі - Порядок № 826 від 26.05.2016), протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом пунктів 4, 5 Порядку №826 від 26.05.2016 до прийняття рішення про виявлення факту нікчемності правочину (договору) Уповноважена особа Фонду може приймати рішення щодо тимчасового обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій, що можуть призвести до зменшення активів банку, втрати майна, збільшення збитків банку, збільшення витрат Фонду тощо, обов'язково повідомивши про таке рішення Фонд. Зазначене рішення може прийматися в межах здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації в банку.

У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Наказом №3 від 13.07.2016 було продовжено проведення перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», тобто строк такої перевірки тривав до 13.01.2017.

19.11.2016 вступили в силу положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону , внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 № 1736-VШ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

За таких умов, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розширено коло осіб, які підпадають під категорію «вкладників».

Враховуючи те, що позивачем укладено договори із ТОВ «Інвестиційно - розрахунковим центром», такі договори підлягали повторній перевірці на предмет прирівняності позивача до вкладника і кошти якої були прирівняні до вкладу в порядку вказаного Закону від 15.11.2016 року № 1736-VПІ.

За наслідками перевірки подано дані вкладників на проведення виплати гарантованої суми, зміни та доповнення до переліку вкладників Уповноваженою особою до Фонду гарантування вкладів 06.01.2017, що підтверджується витягом з додатку до листа №06.01.17/03-вих. «Про зняття обмежень на здійснення операцій по рахункам клієнтів неплатоспроможного банку ПАТ «Банк Михайлівський».

Гарантована сума вкладу (спірна сума) у розмірі 190 711,12 грн., що є предметом спору отримана позивачем в Банку-агенту АТ «Альфа -Банк» 27.01.2017.

Отже, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

До того ж, вимога про відшкодування позивачу моральної шкоди, за переконанням суду, є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено у ході судового розгляду справи, відсутній факт протиправності діянь відповідачів. Суд наголошує на тому, що за результатами проведеної процедури перевірки, необхідність проведення якої передбачена Законом, встановлено чинність договору та виплачено позивачу кошти. До того ж, як встановлено судом, факт виплати позивачу коштів у повному обсязі нею не заперечується. Тобто, взагалі відсутній факт бездіяльності з боку відповідачів.

Поряд з цим, суд також зазначає, що позивачем не доведено суду тієї обставини, що внаслідок діянь відповідачів останньому заподіяно моральну шкоду.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 №5, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Зважаючи на викладене, суд констатує, що позивач не надав суду докази, які б підтвердили заподіяння йому відповідачами моральної шкоди, не довів чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діяннями вони заподіяні, у чому саме полягає вина відповідачів.

Щодо компенсації витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу не надано розрахунку погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Позивачем не доведено суду, що понесені нею витрати на правову допомогу пов'язані саме із судовим розглядом даної справи.

Отже, вимога про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук