Постановление суда № 73229521, 19.02.2016, Біловодський районний суд Луганської області

19.02.2016

справа № 1кп 408/114/15

№ 417/1579/15-к

У Х В А Л А

19 лютого 2016 року смт.Біловодськ

Колегія суддів Біловодського районного суду Луганської області в складі :

головуючого судді Карягіної В.А.

суддів Соболєва Є.О.

ОСОБА_1

секретаря Сахаровій О.Ю.

за участю прокурора Васильєвої О.В.

захисника ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Біловодського районного суду Луганської області кримінальне провадження № 22015130000000460 відносно

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. 40-річчя Жовтня,76,

раніше не судимого, пенсіонера,

-у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст,258-3 ч 1 КК України

В С Т А Н О В И Л А :

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні умисних дій, які виразилися в участі в терористичній організації, і його дії кваліфіковані за ст.. 258- 3 ч 1 КК України.

В судовому засіданні прокурором . заявлено клопотання про продовження на 60 діб запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було обрано ОСОБА_3 . та спливає 22.02.2016року , посилаючись на вимоги ст.. 176 КПК України та на наявність вагомих доказів вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину.

Захисник не погодився з думкою прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв*язку із недоведеністю вини ОСОБА_4 , з чим погодився і обвинувачений.

Вислухавши думки учасників процесу, суд вважає необхідним заявлене клопотання прокурора задовольнити з наступних підстав.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і звязки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).

Так, відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 258-3 КК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді тримання під вартою на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а отже тяжкість інкриміновано злочину та особу обвинуваченого.

Разом з тим, враховуючи, ч.5 ст. 176 КПК України, до ОСОБА_3 не може бути застосований альтернативний запобіжний захід.

Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене та враховуючи те, що термін перебування під вартою ОСОБА_3 . спливає 22.02. 2016 року, а судове провадження відносно нього не завершено до спливу раніше обраного строку тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.. 176 ч.5 КПК України, те, що дії обвинуваченого не перекваліфіковані на більш м*який злочин, а ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду або ухилитися від явки до суду на час проведення судового слідства не зменшився, оскільки місце його проживання в Луганську , тобто, на території, яка не підконтрольна українській владі і знаходиться під впливом незаконних збройних угрупувань., приходить до висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .на строк 60 днів.

Обвинуваченим заявлено клопотання про проведення йому медичного обстеження у зв*язку із спливом терміну дії з 1 лютого 2016 року встановленої йому групи інвалідності, оскільки керівництвом слідчого ізолятора йому відмовлено в цьому.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним заявлене клопотання задовольнити, враховуючи рішення Європейського Суду з прав людини у справі Темченко проти України від 16.07.2015року, в якому визнано порушенням ст.13 Конвенції у зв*язку з відсутністю ефективного засобу правового захисту в наданні належної медичної допомоги органами влади.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199,350 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, продовжити на строк 60 днів терміном до 19.04.2016року включно.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.. 258-3 ч 1 КК України відкласти на 4 березня 2016 року на 13.30 годину.

Зобов*язати керівника Старобільського слідчого ізолятора вирішити питання щодо організації проведення належного медичного обстеження ( МСЕК) ОСОБА_3 з метою встановлення групи інвалідності та надання необхідної медичної допомоги.

Про виконання ухвали суду повідомити суд до 4 березня 2016 року. .

Головуючий суддя Карягіна В.А.

Судді Соболєв Є.О.

ОСОБА_1