№ 73226504, 04.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/1645/15-ц Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія 27 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №280/1645/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»,

на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області, постановлену 07 лютого 2018 року суддею Василенком Р.О. у м.Коростишів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – Банк) звернулося до суду із позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень від 07.09.2017 (а.с. 131-132), посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №ZHM0AK01790002 від 26 вересня 2006 року, просило стягнути з останнього заборгованість за даним кредитним договором станом на 26.08.2015 у сумі 10360,58 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 2641,80 доларів США, заборгованості по відсоткам - 4711,06 доларів США, заборгованості по комісії - 271,44 доларів США, пені - 2736,28 доларів США.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2018 року провадження у даній справі закрито у зв’язку з набранням законної сили рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09 грудня 2016 року.

В апеляційній скарзі представник Банку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вищевказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На його думку, суд дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 09 грудня 2016 року у справі №202/21023/13-ц розглянуто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки сторонами у даній справі (№280/1645/15-ц) є інші сторони, сума боргу, а отже вважає, що Банк звернувся до суду з інших підстав та не між тими самими сторонами. Крім того, зазначив, що Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська відмовлено у задоволенні позову з підстав не надання позивачем оригіналу кредитної справи, проте спір розглядався без участі представника Банку, що позбавило можливості останнього надати такі матеріали.

У судовому засіданні представник Банку апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача - не визнав та послався на її безпідставність.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 березня 2013 року Банк звертався із позовом до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, предметом якого було стягнення з ОСОБА_1 та Публічного Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором №ZHM0AK01790002 від 26 вересня 2006 року станом на 04.02.2013 в сумі 10157,06 дол. США, яка складалась із: заборгованості за кредитом - 2641,80 дол. США, заборгованості по відсоткам - 4258,79 дол. США, заборгованості по комісії - 271,44 дол. США, пеня - 4236,59 дол. США.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09 грудня 2016 року в задоволенні вищевказаного позову відмовлено (а.с. 155-156).

Зазначене підтверджується оглянутими судом першої інстанції матеріалами цивільної справи №202/21023/13-ц.

У даній справі №280/1645/15-ц Банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за цим же кредитним договором станом на 26.08.2015 у сумі 10360,58 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 2641,80 доларів США, заборгованості по відсоткам - 4711,06 доларів США, заборгованості по комісії - 271,44 доларів США, пені - 2736,28 доларів США.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зважаючи на ту обставину, що спір між сторонами про стягнення заборгованості за кредитним договором №ZHM0AK01790002 від 26 вересня 2006 року за період з 27.09.2006 по 04.02.2013 в сумі 7172,03 долари США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 2641,80 доларів США, заборгованості по відсоткам - 4258,79 доларів США, заборгованості по комісії - 271,44 доларів США, вирішений Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у цій частині.

Решта в вимог, зокрема про стягнення процентів за користування коштами в сумі 452,27 доларів США (4711,06-4258,79) та пені в сумі 2736,28 доларів США, які нараховані Банком за період з 04.02.2013 по 26.08.2015, задоволенню не підлягають, оскільки підстав для їх нарахування, зважаючи на відмову у задоволенні позову про стягнення тіла кредиту, відсутні.

Таким чином, ухвала суду в іншій частині про закриття провадження у справі підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання представника Банку у апеляційній скарзі на відсутність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір виник між іншими сторонами та з інших підстав, спростовуються матеріалами справи №202/21023/13-ц, яка перебувала в провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, та матеріалами даної цивільної справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська розглянуто спір без участі представника Банку, не мають правового значення для вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2018 року в частині закриття провадження у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №ZHM0AK01790002 від 26 вересня 2006 року за період з 27.09.2006 по 04.02.2013 в сумі 7172,03 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 2641,80 доларів США, заборгованості по відсоткам 4258,79 доларів США, заборгованості по комісії - 271,44 доларів США, залишити без змін.

В іншій частині ухвалу суду скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений 06 квітня 2018 року.