Решение № 73216792, 04.04.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2813/17

2/683/192/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого – судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права в порядку спадкування, з участю третьої особи – Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області,

встановив:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 пред’явила позов до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права в порядку спадкування за заповітом після смерті цивільного чоловіка ОСОБА_2, який помер 06 вересня 2001 року, і з яким проживала спільно більше 20 років до його смерті. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що померлий заповів їй все майно, вона фактично прийняла спадщину, шляхом проживання в спадковому будинку з дня смерті померлого по даний час, проводила його похорони, користується усіма речами померлого, присадибною ділянкою, підтримує будинок в належному стані. ОСОБА_2 за життя втратив належний йому сертифікат на земельну частку (пай) в КПАТ «Левківське» Старокостянтинівського району. Нотаріус відмовив їй в оформленні спадкових прав оскільки вона не перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_2, не була зареєстрована на день смерті із ним в житловому будинку, що належав останньому, і не подала заяву про прийняття спадщини. Другою причиною відмови вказано відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай).

Представник позивачки – адвокат ОСОБА_3 подав заяву, якою підтримав позовні вимоги за обставин на їх обґрунтування. Просив справу розглянути без участі сторін.

Представник відповідача подав до суду заяву, якою визнав позов та просив справу розглянути у відсутності представника сільської ради.

Представник третьої особи також подав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Згідно положень ст. ст. 1216 – 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер 06 вересня 2001 в с. Калинівка Старокостянтинівського району, про що складено відповідний запис № 39 згідно даних свідоцтва про смерть серії 1-БВ № 157888, виданого Сербинівською сільською радою Старокостянтинівського району 08 вересня 2001 року.

ОСОБА_2 склав на ім’я позивачки заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району 28 травня 2001 року за р. № 141, яким все своє майно заповів позивачці.

За змістом довідок виконавчого комітету Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району за № № 2197, 2196 від 19 вересня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті йому належало право на земельну частку (пай), що знаходиться на території Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Після смерті ОСОБА_2 фактично в управління та розпорядження спадковим майном з 06.09.2001 вступила ОСОБА_1, яка провела похорон ОСОБА_2, закрила будинок на свій замок.

За даними листа Хмельницького обласного державного нотаріального архіву від 19.12.2017 за № 3977/01-21 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 50329923 від 18.12.2017 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Постановою ОСОБА_4, приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу від 19.10.2017 за № 109/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через недоведеність факту фактичного прийняття спадщини та відсутність правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай).

За даними інформаційної довідки Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі від 22.09.2017 за № 765/133-17 в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) Колективного пайово-акціонерного товариства «Левківське» на ОСОБА_2, що мешкав в с. Калинівка за № 107 від 04.04.1997 зареєстровано сертифікат на земельну частку (пай) серія ХМ № 03256449 на 4,01 умовних кадастрових гектара, згідно розпорядження Старокостянтинівської РДА від 06.05.1996 № 386-р.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), а також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

В ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділенняв натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», зазначено, що право на земельнучастку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, якіотримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Також ч. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому закономпорядкудоговори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу,товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Положеннями ст. ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Проаналізувавши зібрані у судовому засіданні докази, кожний окремо та в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позивачка фактично прийняла дану спадщину і що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набув право на заявлене право на земельну частку (пай).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 263-265, 315, 355 ЦПК України, на підставі ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 16, ст. 316, ст. 321, ст. 328, ст. 1216, ст. 1217, ст. 1218, ч. 1 ст. 1267 , ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,

вирішив:

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 06 вересня 2001 року в с. Калинівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 06 вересня 2001 року в с. Калинівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного пайово-акціонерного товариства «Левківське» Старокостянтинівського району розміром 4,01 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХМ № 03256449, виданого згідно розпорядження Старокостянтинівської РДА від 06.05.1996 № 386-р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Відповідач: Сербинівська сільська рада Старокостянтинівського району, місце знаходження: с. Сербинівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ: 04405432.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місце знаходження: вул. Інститутська, 4/1 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ: 39767479.

Суддя _____