Решение № 73208961, 02.04.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

02.04.2018

227/404/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Любчик В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Добропіллі Донецької області в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Онищенка Ярослава Анатолійовича, Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

15 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Онищенка Ярослава Анатолійовича, Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:

- скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Онищенка Ярослава Анатолійовича, серії № 215889 від 31 січня 2018 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП;

- провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 31 січня 2018 року інспектором роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Онищенком Ярославом Анатолійовичем винесено постанову серії ВР № 215889 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень. Інспектором Онищенком Я.А. було зупинено транспортний засіб позивача, по причині порушення п. 4.4 ПДР України. Отримавши документи водія для огляду, відповідачем доведено до відома позивача про складення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, без надання доказів щодо наявності порушення. Відповідачем винесено постанову не зважаючи на те, що згідно до додатку 1 п. 4.4 ПДР України дія знаку поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений, а розворот позивачем був здійснений до перехрещення проїзних частин. Протокол про адміністративне правопорушення інспектором не складався. Відповідачем було допущено наступні порушення: відповідач порушив ст. 254 КУпАП, яка вимагає складання протоколу, ст. 251 КУпАП, яка покладає обов'язок щодо збирання доказів на осіб, уповноважених на складання протоколів, відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений ст. ст. 278, 279 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій зазначив, що просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач інспектор роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Онищенко Ярослав Анатолійович, до судового засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.

Ухвалою суду від 06 березня 2018 року залучено до участі у даній справі у якості співвідповідача Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, Рашевський В.В., в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило. Разом з тим, 20 березня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Рашевський В.В. просить в задоволенні позову відмовити повністю з наступних підстав. Відповідно до винесеної відповідачем постанови, 31 січня 2018 року о 10 годині 32 хвилини водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1, за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 50, не дотримався вимоги дорожнього знаку 4.4 (Рух прямо та праворуч), розділ 33 додаток 1 до ПДР України, чим порушив вимоги п. 8.4 (г) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до п. 3 розділу 33 ПДР України дорожній знак «Рух прямо або праворуч» є наказовим знаком. Пунктом 8.4 (г) ПДР України, встановлено, що наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїжджій частині чи окремих її ділянках, а також зопроваджують або скасовують деякі обмеження. Відповідач, 31.01.2018 року, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території міста Києва, безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення. Справу про адміністративне правопорушення було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи відповідачем було роз'яснено позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Згідно п. 2 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, зокрема за ч. 1 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Отже, поліцейський який уповноважений виносити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи на місці де було вчинено таке адміністративне правопорушення, та на місці де він несе службу саме в той час, а протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не складається. Такого ж висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні № 761/4629/17 від 30.10.2017 року.

За таких підстав, враховуючи передбачений частиною 1 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) строк розгляду адміністративної справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також можливість розгляду справи у письмовому провадженні у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, надану ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності сторін по справі та на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

31 січня 2018 року інспектором роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Онищенком Ярославом Анатолійовичем, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ВР № 215889. Зі змісту постанови вбачається, що 31 січня 2018 року о 10 годині 32 хвилини водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1, по автомобільній дорозі в м. Києві, вул. Вишгородська, 50, здійснив розворот в зоні дії дорожнього знаку 4.4 (Рух прямо та праворуч), розділ 33 додаток 1 до ПДР України, чим порушив вимоги п. 8.4 (г) ПДР. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.18).

В позовній заяві позивач ОСОБА_1, в своїх поясненнях по суті правопорушення визнає, що керуючи транспортним засобом здійснив розворот, проте вказує, що розворот було здійснено до перехрещення.

Відповідач, як доказ правомірності дій поліцейських, в суд першої інстанції надав фото, на якому зафіксовано місце де відбувалась подія.

Досліджуючи, фотознімок місця вчинення адміністративного правопорушення, автомобільну дорогу за адресою м. Київ, вул. Вишгородська, 50, судом встановлено, водій ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху України, оскільки Правила дорожнього руху України на цій ділянці, не вбачають можливості на вказаній ділянки здійснити розворот, який буде відповідати правилам дорожнього руху України навіть до перехрещення як про це зазначає позивач.

На фотознімку зображений дорожній знак «Рух прямо або праворуч» який є наказовим знаком, та який показує обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження. Розташування цього знаку співпадає з адресою зазначеною на першому фото, та з адресою вказаною в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що водій автомобіля «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, 31 січня 2018 року о 10 годині 32, рухаючись по автомобільній дорозі в м. Києві, вул. Вишгородська, 50, здійснив розворот в зоні дії дорожнього знаку 4.4 (Рух прямо та праворуч), розділ 33 додаток 1 до ПДР України, чим порушив вимоги п. 8.4 (г) ПДР.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог дорожніх знаків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Тобто, законодавцем чітко встановлений відповідний вид санкцій (штраф), який підлягає застосуванню до правопорушника у разі прийняття органом, уповноваженим вирішувати справу, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окрім того, позивач посилається, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений ст. ст. 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з ч. 2 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають, крім іншого, справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, частини 1, 2, 3 статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Так, під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положення ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення не застосовуються; винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним.

Окрім того, аналіз п. 2.3 зазначеного рішення Конституційного Суду України, дає підстави для висновку про те, що Конституційний Суд, говорячи про порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мав на увазі виключно випадки застосування скороченого провадження у справах, на які не розповсюджуються вимоги ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, вже після прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та, зокрема, ст. 258 зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги ч. 4 ст. 258 - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення Правил дорожнього руху (ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення) на місці вчинення такого правопорушення.

При цьому, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема, ст. ст. 278, 279), на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова про адміністративне правопорушення є законною, прийнятою відповідачем на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Законом, вимоги позивача про скасування даної постанови є безпідставними, що обумовлює необхідність відмови у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 139, 246, 286, пп.15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Миколаїв, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 17 червня 1997 року Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2) до інспектора роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта Онищенка Ярослава Анатолійовича (місцезнаходження за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9), Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9), про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити повністю.

Постанову інспектора роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта Онищенка Ярослава Анатолійовича серії № 215889 від 31 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 02 квітня 2018 року.

Суддя Добропільского міськрайонного суду

Донецької області В.М. Любчик

02.04.2018