Решение № 73192241, 21.03.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2018 Справа № 907/891/17

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Сінкіної Е.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" м. Ужгород (далі - товариство)

до управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації, смт. Міжгіря Закарпатської області (далі - управління)

про стягнення 187 389,12 грн.

представники сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю;

відповідача - не з’явився

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами про стягнення з відповідача суми 187389,12 грн. як компенсаційних виплат за пільгове постачання природного газу у жовтні 2017р. визначеним законом категоріям споживачів, що проживають на території Міжгірського району та посилаючись також на невиконання відповідачем відповідних зобов'язань за договором на фінансування пільг та субсидій населення (№ 55DZKz 180-17 від 04.01.2017р.). Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами

Відповідач письмовим відзивом заперечує проти позову, хоча не заперечує обставини справи щодо пільгового забезпечення природнім газом визначених законом категорій споживачів - жителів Міжгірського району, обставини непідписання актів звіряння розрахунків за спірний період пояснює безпідставністю, на його думку, нарахування пільг позивачем у період з 01 по 15 жовтня 2017р., оскільки опалювальний період у Міжгірському районі почався саме з 15.10.2017р. Відповідач, належним чином повідомлений про судовий розгляд справи участі в ньому уповноваженого представника не забезпечив.

За таких розгляд справи здійснюється на наявними у ній матеріалами в порядку передбаченому ст. 178 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення представника позивача, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю

При цьому суд виходив з наступного.

Позивач – ТОВ «Закарпатгаз Збут» - здійснює на території Закарпатської області господарську діяльність з постачання природного газу, в тому числі, населенню, включаючи фізичних осіб, які мають визначені законодавством пільги з оплати вартості газопостачання.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, встановлено, зокрема, що комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (абзац 11 частини першої статті 1 Закону).

Пільгові умови надання житлово-комунальних послуг передбачені Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про прокуратуру", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Приписами підп. 6 п. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, яким є позивач у даній справі, - має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.

Видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, відповідно до приписів ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі -Порядок).

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відповідно до п. 3 Порядку, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Приписами п. 8 Порядку визначено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків; головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

Матеріалами справи встановлено, що сторони у справі - товариство як постачальник та управління як платник 04.01.2017р. уклали договір на фінансування пільг та субсидій населення за № 55DZKz180-17, предметом якого є врегулювання відносин сторін щодо фінансування пільг та субсидій, пов’язаних зі споживанням побутовими споживачами (населенням) природного газу.

За умовами цього договору постачальник здійснює постачання природного газу побутовим споживачам (населенню), а платник зобов’язався здійснити фінансування пільг та субсидій, пов’язаних із споживанням природного газу побутовими споживачами (населенням), що мають право на пільги і субсидії (п. 1.2); розрахунки між сторонами проводяться згідно актів звіряння розрахунків, які постачальник зобов’язується надавати платнику щомісячно до 25 числа разом з розрахунками щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці згідно з формою « 2-пільга»; платник зобов’язується до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем споживання побутовими споживачами (населенням) природного газу повертати постачальнику підписані два оригінали актів звіряння розрахунків за надані послуги побутовим споживачам, яким надано пільги (п.п. 1, 2).

Відповідно до підп. 2.2.2. договору платник зобов’язується передбачити в бюджету у повному обсязі потребу в асигнуваннях на проведення розрахунків для фінансування пільг і субсидій, здійснювати перерахування коштів, передбачених на фінансування пільг та субсидій, згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік», які відповідають витратам постачальника, пов’язаним з реалізацією газу побутовим споживачам (населенню), які мають відповідні пільги та субсидії.

Вказаний договір набирає чинності з 01.01.17 та діє в частині реалізації газу до 31.12.17, а в частині проведення розрахунків за газ щодо фінансування пільг та субсидій для населення - до їх повного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2017р. позивач надав послуги газопостачання фізичним особам, що проживають у Міжгірському районі, які мають право на відповідні пільги визначені Законами України «Про статус ветеранів війни, гаранта їх соціальні захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства» на загальну суму 187389,12 грн., надіслав відповідачу акт звіряння розрахунків та розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, згідно з формою-2 (пільга) на паперових та електронних носіях. Однак, відповідач взятих на себе зобов’язань належним чином не виконав, акти звіряння розрахунків, які є підставою для проведення розрахунків не підписав, витрати, понесені позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах за спірний період в повному обсязі не відшкодував.

Наведені обставини передували зверненню позивача з даним позовом та слугують його підставою.

Суд, вирішуючи спір по суті, виходить з того, що матеріалами справи встановлено, що позивач – суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є газопостачання населення ( житлово-комунальної послуги за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги») - зобов’язаний за змістом наведених вище законодавчих приписів у сфері державних соціальних стандартів і гарантій надавати окремим категоріям громадян пільги з послуг газопостачання, виконав свої зобов’язання, яким кореспондується обов’язок держави в особі її органів, яким є відповідач, відшкодувати такі пільги.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за газопостачання пільгових категорій громадян, що проживають на території Міжгірського району, підлягають задоволенню на заявлену суму як такі, що ґрунтуються на законі, доведені позивачем та не спростовані відповідачем.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що позивач безпідставно нарахував пільги у період з 1.10.17 по 15.10.17 як у період опалювального сезону, оскільки такий у Міжгірському районі почався саме з 15.10.2017р. відповідно до розпорядження голови Міжгірської РДА від 11.10.17 за № 196 «Про початок опалювального сезону» з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» встановлено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕ від 30.09.2015 № 2496, які регулюють відносини щодо постачання природного газу, не містять норми про делегування виконавчим органам відповідних місцевих рад або місцевим державним адміністраціям права самостійно встановлювати опалювальний період надання послуг газопостачання.

Разом з тим, приписами Кодексу газорозподільчих систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб’єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, дія якого поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об’єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників, опалювальний період визначено як період з 01 жовтня по 30 квітня включно ( п. 4 гл.1 розділу 1).

За таких обставин у даних спірних відносинах щодо відшкодування вартості послуг газопостачання наданих пільговим категоріям населення належить використовувати опалювальний період визначений за приписами Кодексу газорозподільчих систем - з 1.10.17.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації (90000, Закарпатська область, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, 86, код ЄДРПОУ 03192885) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 39582749) невідшкодованих коштів за послуги газопостачання надані пільговим категоріям громадян на суму 187389, 12 грн. (сто вісімдесят сім тисяч триста вісімсот дев’ять грн. 12 коп.) та у відшкодування витрат по сплаті судового збору - 2810,84 грн. (дві тисячі вісімсот десять грн. 84 коп.)

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 03.04.2018 року.

Суддя Ушак І.Г.