№ 73155355, 02.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/1455/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/783/395/18 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія:5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. і Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Цапа П.М.;

позивача ОСОБА_3 і його представника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, представника ОСОБА_6, на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою від 15 березня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_3, та в порядку забезпечення його позову до Приватного підприємства «Галицькі забавки», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_6 і Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, про витребування об'єктів нерухомості, скасування державної реєстрації прав та їх обтяження на об'єкти нерухомості, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно накладено заборону на вчинення Приватним підприємством «Галицькі забавки» будь-яких дій щодо відчуження павільйонів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 34076160, 34076376, 34076578, а також щодо здачі їх в оренду, реконструкції, укладення договорів застави (іпотеки) цих об'єктів (в цілому чи частини), передачі їх в користування третім особам(т.1, а.с. 54-55).

Згадану ухвалу оскаржив представник ОСОБА_6, подавши на неї апеляційну скаргу 02 лютого 2018 року.

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, покликаючись на її незаконність та порушення норм процесуального права.

Вважає, що вжитими заходами забезпечення позову порушується нормальна можливість здійснення господарської діяльності ПП «Галицькі забавки» в частині вільного використання спірного майна.

Також вважає, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали не встановлено відповідності між заявленими вимогами та вжитими заходами забезпечення позову.

Вважає, що в ухвалі не наведено обґрунтування стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення по справі (т.3, а.с. 43-45).

Апелянт і її представник ОСОБА_5, будучи своєчасно належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Апелянт ОСОБА_6 про причини своєї неявки суд не повідомила, а її представник подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 і його представник категорично заперечили відкладення розгляду справи, оскільки вважають, що таке відкладення має своїм наміром штучне затягування розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду першої інстанції з лютого 2016 року - вже більше, ніж два роки.

З урахуванням вище наведеного, а також предмету апеляційного оскарження, колегія суддів (у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України) вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності апелянта і її представника - на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони позивача і його представника, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтями 12 і 81 ЦПК України в редакції 2017 року встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як стверджується матеріалами справи, предметом спору є ряд торгових павільйонів на вул. Сихівській, 18 у м. Львові, державну реєстрацію яких за відповідачем, ПП «Галицькі забавки», і просить скасувати позивач та витребувати ці павільйони з володіння згаданого відповідача, а відтак очевидним є той факт, що вчинення будь-яких дій щодо відчуження цих павільйонів (в тому числі - і у формі здачі їх в оренду чи користування третім особам, передачі в іпотеку тощо) щонайменше може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення згаданих позовних вимог, а тому доводи апеляційної скарги щодо того, що судом першої інстанції не наведено обґрунтування твердження про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення по справі, до уваги прийматися не можуть.

Позивач і його представник в суді апеляційної інстанції ствердили, що павільйони, які є предметом спору, по даний час використовуються і працюють, а відтак твердження апелянта про те, що вжитими заходами забезпечення позову порушується здійснення господарської діяльності ПП «Галицькі забавки» в частині вільного використання спірного майна, вважають надуманими.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сам відповідач ПП «Галицькі забавки», як власник спірного майна, ухвалу про забезпечення позову від 15 березня 2016 року не оскаржував і протягом більш, ніж 2-х років розгляду справи судом першої інстанції, з заявами про її скасування або заміну заходів забезпечення позову до суду не звертався.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта ОСОБА_6 стосовно того, що оскаржуваною ухвалою порушується здійснення господарської діяльності ПП «Галицькі забавки», є надуманими, а тому такі до уваги прийматися не можуть.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків оскаржуваної ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_6, залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 березня 2016 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 03 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: