Постановление суда № 73144987, 30.03.2018, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 541/186/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року селище Шишаки

Колегія суддів Шишацького районного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Вергун Н.В.,

суддів: Рябченка В.В., Колоса Ю.І.,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Передерія А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

його захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області клопотання прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області старшого радника юстиції ОСОБА_4 щодо продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканцю: с. Великі Сороченці, вул. Павлова, 6 Миргородського району Полтавської області, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, непрацюючому, невійськовозобов’язаному, неінваліду І чи ІІ групи, раніше судимому вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и л а:

31 січня 2018 року на виконання ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2018 року на адресу Шишацького районного суду Полтавської області надійшли матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою колегії суддів Шишацького районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою продовжено до 01 квітня 2018 року включно / а. с. 40 – 41 /.

Окрім цього, матеріали обвинувального акту відносно ОСОБА_2 призначені до судового розгляду / а. с. 42 – 43 /.

Під час підготовчої частини судового засідання прокурор Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні та продовженні останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати.

Зокрема, акцентував увагу суду на відсутності у обвинуваченого стійких соціальних зв’язків, вчинення злочину проти життя та здоров’я особи в період іспитового строку відносно особи похилого віку, відтак перебуваючи на волі може вчинити новий злочин та негативно вплинути на хід судового провадження, шляхом незаконного впливу на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 при вирішенні клопотання прокурора покладалися на розсуд суду

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи, заявленого прокурором, клопотання, колегія суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017170260001000 від 02 листопада 2017 року, слідує, що ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 листопада та 26 грудня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою / а. с. 8 /.

Ухвалою колегії суддів Шишацького районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено до 01 квітня 2018 року / а. с. 40 – 41 /.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним положеннями ст. 177 КПК України.

При цьому, особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року / рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі « Гаркава проти України »/.

У відповідності до п. « С » ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти особі зникнути після скоєння злочину.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що в межах судового розгляду не були допитані потерпіла та свідки, які являються односельцями обвинуваченого, перебуваючи на волі останній може не тільки незаконно впливати на них, чим перешкоджатиме встановленню істини у справі, а й переховуватися від правосуддя, або вчинити нові кримінальні правопорушення, колегія суддів приходить до переконання про необхідність продовження обвинуваченому строк тримання під вартою на максимальний термін.

При прийнятті такого рішення колегія суддів також враховує особу обвинуваченого, який, будучи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив злочин проти життя та здоров’я особи в період іспитового строку, призначеного вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 червня 2017 року, що свідчить про його явне небажання стати на шлях виправлення, його моральні якості, соціальний стан, що може свідчити не тільки про ухилення від суду, а й про невиконання його процесуальних рішень / ризик переховування /, характер протиправних дій та їх тяжкість, обґрунтовану підозру у вчиненні яких йому пред’явлено.

За сукупності таких обставин, у колегії суддів відсутні будь – які підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку та попередити вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи те, що дане кримінальне провадження стосується підозри у насильницькому злочині, який спричинив загибель особи похилого віку, колегія суддів, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 197, 199, 205, 331 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області старшого радника юстиції ОСОБА_4 щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, - задовольнити.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тримання під вартою, - залишити без змін.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 на шістдесят днів, з 30 березня 2018 року по 30 травня 2018 рік.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвал, які не підлягають окремому оскарженню, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий суддя:

Судді:

____ ОСОБА_5

____ ОСОБА_6