Постановление суда № 73131639, 02.04.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1070/18

Провадження № 1-кп/496/184/18

УХВАЛА

про продовження тримання під вартою

02 квітня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.

прокурора – Богомолова Г.Ю.

потерпілого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 При цьому посилається на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, ризики, які існували при обранні запобіжного заходу, не відпали, крім того, у останнього відсутні місці соціальні зв’язки, а саме: він офіційно не працює, не одружений, неповнолітніх дітей не має, за місцем реєстрації не мешкає, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у нього відсутній певний майновий стан та репутація, а тому є наявний ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, у зв’язку з чим застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

В судовому засіданні потерпілий підтримав думку прокурора.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник просили суд змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, визнає вину та не має наміру переховуватись від суду.

Заслухавши прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч. 1 ст. 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.

В ході досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 08.02.2018 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, який спливає 09.04.2018 року, однак судове провадження не закінчено, а тому строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п’яти до восьми років, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на його утриманні не має, мешкає не за місцем реєстрації, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Вказані обставини свідчать про відсутність міцних соціальних зв’язків та можливість продовжити злочинну діяльність.

Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено, а тому є підстави для продовження строку тримання під вартою.

Обвинуваченому та його захиснику у зміні запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, продовжити строком на 60 днів, а саме: до 24 години 01 червня 2018 року та утримувати його в Одеському слідчому ізоляторі № 21.

Клопотання захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Пендюра