№ 73128403, 13.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р. Справа № 804/5774/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЗелецькому Р.Р. за участю: представника позивача представник відповідача Луценко С.О. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення №0016191316 від 05.09.2017р.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням №0016191316 від 05.09.2017р. відносно нього застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за операцію здійснену 21.06.2017р., тобто з простроченням на один день. Позивач зазначає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки платіжними дорученнями від 19.06.2017р. №№877, 876 було здійснено перерахунок грошових коштів з власного рахунка на рахунок Західно-Донбаської ОДПІ зі сплати єдиного внеску, які були списані 20.06.2017р., тобто своєчасно, у зв'язку з чим, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшли заперечення в яких зазначається, що позивачем сплату єдиного внеску за звітний місяць травень 2017р. проведено 21.06.2017р., тобто із порушенням термінів на 1 календарний день, у зв'язку з чим, оскаржуване рішення є законним, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.03.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» зареєстровано 28.01.2000р.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №0016191316 від 05.09.2017р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

У вказаному рішення зазначено, що на підставі частини десятої та пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішив застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код за ЄДРПОУ 30699186) штраф у розмірі 52139,1 за період з 21.06.2017 до 21.06.2017 та нарахувати пеню у розмірі 260,7, які протягом десяти календарних днів після надходження рішення підлягають (сплаті) на рахунки Західно-Донбаська ОДПІ (Покровське відділення) в сумі 52399,8 грн.

Згідно Розрахунку штрафної санкції (Додаток до рішення), дата операції 21.06.2017, нарахування єдиного внеску - 19.06.2017, кількість днів - 1, сума штрафних санкцій - 52139,1грн., пеня - 260,7грн.

Відповідно до Платіжних доручень від 19.06.2017р. №876, №877, копії яких наявні в матеріалах справи, платник ТОВ «Відродження», отримувач Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС, призначення платежу - Єдиний соціальний внесок за 05.2017р. на загальну суму 271458,78грн., також міститься відмітка та підпис банку: одержавно та проведено банком 20.06.2017р., вказане також підтверджується Випискою ПАТ «УКРСОЦБАНК» по особовому рахунку №26005010569964 за 20.06.2017, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч.1 ст.5 вказаного Закону, Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно п.1 ч.10 ст.9 Закону № 2464, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно ч.ч. 11, 12 ст.9 Закону України № 2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно п.2 ч.11 ст.25 Закону України № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З аналізу наведених положень Закону України № 2464-VI вбачається, що у разі порушення строків сплати єдиного внеску, встановлених ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI, передбачене накладення штрафних санкцій та нарахування пені.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №0016191316 від 05.09.2017р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Згідно Розрахунку штрафної санкції (Додаток до рішення), дата операції 21.06.2017, нарахування єдиного внеску - 19.06.2017, кількість днів - 1, сума штрафних санкцій - 52139,1грн., пеня - 260,7грн.

Суд не погоджується із твердженням відповідача, що оскільки в інтегрованій картці платника ТОВ «Відродження» наявні відомості за кодом бюджетної класифікації 71010000, сплату єдиного внеску за звітний місяць травень 2017р. проведено 21.06.2017р., тобто із порушенням термінів на 1 календарний день, у зв'язку з чим, в автоматичному режимі розраховано штрафні санкції та пеня, яка пред'явлена до сплати оскаржуваним рішенням №0016191316 від 05.09.2017р, так як, факт порушення позивачем термінів сплати єдиного внеску відповідачем не доведено та спростовується матеріалами справи.

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Платіжних доручень від 19.06.2017р. №876, №877, копії яких наявні в матеріалах справи, платник ТОВ «Відродження», отримувач Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС, призначення платежу - Єдиний соціальний внесок за 05.2017р. на загальну суму 271458,78грн., також міститься відмітка та підпис банку: одержавно та проведено банком 20.06.2017р., вказане також підтверджується Випискою ПАТ «УКРСОЦБАНК» по особовому рахунку №26005010569964 за 20.06.2017, копія якої міститься в матеріалах справи.

Таким чином, ТОВ «Відродження» єдиний соціальний внесок за звітний місяць травень 2017р. сплачено у встановлені Законом України № 2464-VI строки, без порушення термінів їх сплати, а саме 20.06.2017р., що підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями та випискою з банку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.129.6 ст.129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

В даному випадку, позивачем своєчасно подано до банківської установи платіжні доручення про перерахування до бюджету грошових зобов'язань з єдиного соціального внеску, а відтак, ним виконано усі дії, які від нього залежали для належного виконання податкових зобов'язань.

Таким чином, після прийняття банком розрахункового документу про перерахування податків до бюджету податкові зобов'язання вважаються виконаними і покладення на платника податків обов'язку повторно сплатити податки, збори (обов'язкові платежі) та відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) є таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства.

Вказана правова позиція узгоджується із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.16р. К/800/30717/15.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведено правомірності прийнятого рішення №0016191316 від 05.09.2017р., а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1600,00 грн. підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області рішення №0016191316 від 05.09.2017р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1600 гривень (одна тисяча шістсот гривень) 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова