Постановление суда № 73116643, 02.04.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3502/17

кримінальне провадження

№1-кп/489/184/18

УХВАЛА

Іменем України

02 квітня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі колегії:

головуючого судді Коваленка І.В.

суддів Крутія Ю.П., Захарченка Д.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1, 1970 року 07 місяця 26 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України;

ОСОБА_2, 1978 року 07 місяця 18 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст.263 КК України;

ОСОБА_3, 1991 року 04 місяця 01 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст.263 КК України,

за участю:

прокурора Стоянова Д.П.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

встановив:

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 01.03.2018 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 29.04.2018.

Захисник ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1, звернулася із клопотанням про зміну запобіжного заходу підзахисному з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в певний час доби.

Як на підставу для зміни запобіжного заходу в клопотанні вказано про зміну обставин, що суттєво впливають на суть справи, внаслідок чого прокурор змінив раніш пред’явлене обвинувачення на ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, склад якого відсутній, так як немає шкоди у великих розмірах, а пошкодження майна не завдало фізичної шкоди громадянам та не настали тяжкі наслідки. У кримінальному провадженні допитані ряд свідків, а потерпілі не мають жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 у зв’язку із відшкодуванням шкоди. Крім того, ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, має посвідку на постійне місце проживання в Україні, офіційно працевлаштований, має міцні родинні зв’язки, а за час перебування в слідчому ізоляторі його стан здоров’я значно погіршився.

Вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, в п.103 справи «ОСОБА_6 проти України» (заява № 50264/08) Європейський суд з прав людини вказав, що тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що він є виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі заходи, було розглянуто і визнано недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, що можуть вимагати того тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідність позбавлення волі національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд в своїй ухвалі від 01.03.2018 вказав на існування ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, та навів мотиви з яких не можливе застосування більш м’якого запобіжного заходу.

На даний час кримінальне провадження триває, письмові докази не досліджувалися, потерпілі не допитувалися, а наявний ризик переховування обвинуваченого від суду не зменшився і не змінився. Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі, є громадянином іншої країни та має фактичну можливість покинути територію України.

З огляду на наведене, доводи захисника про наявність підстав для зміни тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід, суд вважає не переконливими, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 201, 372 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м’який запобіжний захід - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Коваленко

Судді Ю.П. Крутій

ОСОБА_7