№ 73087545, 30.03.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/2876/17 Головуючий у 1 інстанції Кухта В. О. Провадження № 33/795/52/2018 Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі судді судової палати у кримінальних справах ОСОБА_1,

з участю особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, притягнутого до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням стягнення у виді штрафу у сумі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, оплатним вилученням транспортного засобу Джилі МК-2 д.н.з. НОМЕР_1 та стягненням на користь держави судового збору у розмірі 320 грн.,

встановив:

Місцевим судом було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за порушення вимог п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху яке виразилося у повторному протягом року керуванні в стані алкогольного сп’яніння 24 жовтня 2017 року, в 13 год. 45 хв., по вул. Юдинкова, 11, в с. Рогоща Чернігівського району та області, автомобілем НОМЕР_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення в частині оплатного вилучення транспортного засобу. Вважає, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, не чинив опору працівникам поліції, не здійснив ДТП, а лише сів за кермо, ремонтуючи автомобіль на сільській вулиці, де нема мешканців. Тому відсутні підстави для застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення автомобіля з огляду на його поведінку та сімейний і матеріальний стан. Його сім’я є багатодітною, із трьох дітей двоє є інвалідами з дитинства. Для нього автомобіль не предмет розкоші, а засіб існування. Також просить про поновлення строку на оскарження, бо розгляд справи відбувся без його присутності і оскаржувану постанову він отримав лише 16 січня 2018 року.

Із матеріалів справи, пояснень ОСОБА_2 і працівника поліції ОСОБА_3, доводів апеляційної скарги видно, що вона обґрунтована.

Причини пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому його слід поновити.

Факт повторного протягом року керування автомашиною ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння за вказаних ним обставин підтверджується матеріалами справи, поясненнями апеляційному суду працівника поліції і по суті ніким не заперечується.

Заява ОСОБА_2, що він ремонтував автомашину і випробовував якість ремонту на безлюдній вулиці де проживає та проїхав зовсім малу відстань також ніким не заперечується і суттєво знижує суспільну небезпеку скоєного правопорушення.

Призначаючи максимальне покарання, передбачене інкримінованою правопорушнику нормою Кодексу України про адміністративні правопорушення, місцевий суд належним чином таке своє рішення не обґрунтував.

Вирішуючи питання про покарання, апеляційний суд враховує викладене та щире каяття ОСОБА_2, добровільну сплату значного штрафу до рішення апеляційного суду, наявність на утриманні трьох дітей, інвалідність дітей, проживання в сільській місцевості і пов’язані з цим незручності при відвідуванні медичних закладів у м. Чернігів з допомогою громадського транспорту, а тому вважає за можливе не застосовувати додаткове покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року щодо нього, в частині призначеного покарання, змінити і вважати його притягнутим за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення до покарання у виді штрафу у сумі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу Джилі МК-2, д.н.з. НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1