Решение № 73061421, 19.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2018 року о/об 14 год. 54 хв.Справа № 808/478/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69089, м.Запоріжжя, вул.Іскри, буд.20; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до 1.Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29; код ЄДРПОУ 40108688)

2.Міністерства внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вул.Академіка Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1А.) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (надалі – відповідач-1, ГУНП в Запорізькій області), Міністерства внутрішніх справ України (далі – відповідач-2, МВС України), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не подання до відповідача-2 у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) позивача, висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтвердними документами, які додані до заяви; 2) зобов'язати відповідача-1 надіслати до відповідача-2, висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію», а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850; 3) зобов'язати відповідача-2 розглянути в визначений законом термін подані відповідачем-1 документи, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію», а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Позивач у позові (а.с.51-56) зазначив, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, з 02.11.1969 по 01.06.2001 служив в органах внутрішніх справ, в Управлінні державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області. Служба в органах внутрішніх справ складає 31 рік 6 місяців 29 днів. 21.04.2015 постановою Військово-лікарської комісії ГУМВС України в Запорізькій області №3 був встановлений причинний зв'язок між захворюваннями ОСОБА_1 з його проходженням служби в органах внутрішніх справ, а саме зазначено, що захворювання колишнього співробітника ОВС ОСОБА_1, які встановлені на час його фактичного звільнення з ОВС (03.06.2001): Вертеброгенна (клінічно) цервікокраніалгія, брахіалгія, торакалгія, рецидивний перебіг; Гіпертонічна хвороба 2 ст.; Хронічний бронхіт, ЛH 1 ст.; Жировий гепатоз, стадія компенсації; Хронічний панкреатит, стадія ремісії; Захворювання (новоутворення лівої нирки), без визначення функції нирок - ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. За результатами обстеження позивач отримав довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №0008910 від 24.06.2015, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної придатності у відсотках становить 70%, травма пов'язана із проходженням служби в ОВС. 23.01.2018 представником ОСОБА_1 отримано відповідь №684-Б/05/29-18 від 22.01.2018 від відповідача-1, що у постанові Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України» зазначено про повну ліквідацію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області. Відповідно заяву було передано на розгляд до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області. Голова ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області також надав відповідь на звернення позивача вих.№685-Б/Л.К/29-18 від 22.01.2018, якою проінформував, що Порядок виплати одноразової грошової допомоги визначається Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», який набрав чинність з 12.03.2015 та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». При проходженні 24.06.2015 первинного огляду в МСЕК №3, тобто на час дії Закону, ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності та 70% втрати працездатності. Згідно з прийнятими змінами, право на одержання одноразової грошової допомоги залишилося за працівниками міліції. Тобто, звільнені зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери зі спеціальним званням міліції мають право на отримання, у тому числі одноразової грошової допомоги, а пенсіонери служби такого права не мають. Зазначають, що позивач проходив службу в Управлінні Державної охорони УМВС України в Запорізькій області на посаді заступника начальника та був звільнений зі служби зі спеціальним званням «полковник внутрішньої служби». На підставі зазначеного дія Закону та постанови на думку відповідачів на ОСОБА_1 не поширюється. Голова ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області повідомив позивача, що з часу набрання чинності змін до Закону України «Про міліцію», ГУМВС здійснює повноваження щодо складання висновків про призначення та виплату одноразової грошової допомоги звільненим зі служби з органів внутрішніх справ, які мали спеціальне звання міліції та додали до відповіді копію листа МВС України щодо окремих питань соціальних виплат. Доданий до заяви (рапорту) оригінал постанови ВЛК ГУМВС України в Запорізькій області від 21.04.2015 №3 надано до УПФУ в Запорізькій області для залучення до пенсійної справи позивача, а оригінал довідки про результати визначення втрати працездатності від 24.06.2015 серії АГ №0008910 повернуто разом з відповідями. Рішення про призначення ОСОБА_1 грошової допомоги, як і рішення про відмову у призначенні такої допомоги на підставі п.14 Порядку №850 відповідачами не приймалося. Але листом Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області №685-Б/Л.К/29-18 від 22.01.2018, відмовлено у направленні висновку щодо виплати грошової допомоги до МВС України.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем-1 подано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.62-65), в якому зазначено, що позивач проходив службу в Управлінні державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області з 02.11.1969 по 01.06.2001, при цьому ніколи не перебував у трудових (службових) відносинах з ГУНП в Запорізькій області. Відповідно до матеріалів наданих позивачем, захворювання колишнього співробітника ОВС ОСОБА_1 отримано у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджено довідкою АГ №0008910 від 24.06.2015. Позивач звільнений зі служби в Управлінні Державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області з посади заступника начальника у спеціальному званні "полковник внутрішньої служби". Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції", який набрав чинність з 12.03.2015, визначено, що особам, які до набрання чинності Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707. Після внесених змін 12.03.2015, право на одержання одноразової грошової допомоги залишилось за працівниками міліції. Тобто, звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери зі спеціальним званням міліції, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а пенсіонери зі спеціальним званням внутрішньої служби не мають. Посилання позивача на п.15 розділу XI Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", а саме на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги зберігаються та здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цього Закону, відповідач-1 вважає необґрунтованим, оскільки, зазначеним Законом не передбачено виплати одноразової грошової допомоги за отримання захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) пов'язаних з виконанням службових обов'язків або проходженням служби в ОВС для осіб які не є поліцейськими та не перебували у службових відносинах з органами поліції.

Відповідач-1 проти позову заперечував.

Відповідачем-2, повідомленим належним чином про дату, час і місце розгляду справи відзив на позов до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Згідно з наданою до суду копії Трудової книжки АХ №679851 позивач проходив службу в Управлінні державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області з 02.11.1969 по 01.06.2001, при цьому ніколи не перебував у трудових (службових) відносинах з ГУНП в Запорізькій області (а.с.11-13).

У Постанові військово-лікарської комісії ГУМВС України в Запорізькій області №3 від 21.04.2015 зазначено наступне: «… Захворювання колишнього співробітника ОВС ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, які встановлені на час його фактичного звільнення з ОВС (03.06.2001): Вертеброгенна (клінічно) цервікокраніалгія, брахіалгія, торакалгія, рецидивний перебіг. Гіпертонічна хвороба 2ст. Хронічний бронхіт, ЛН 1ст. Жировий гепатоз, стадія компенсації. Хронічний панкреатит, стадія ремісії. Захворювання (новоутворення лівої нирки), без визначення функції нирок. - ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. На основі статті 39в, 23в, 48в, 55в, стосовно ст.10 графи 1 Наказу МВС України №488 від 17.07.1995 - Обмежено придатний до військової служби. …» (а.с.21).

За результатами обстеження позивач отримав Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №0008910 від 24.06.2015, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 70%, причина втрати професійної працездатності пов'язана із проходженням служби в ОВС (а.с.22).

Згідно відмітки на Заяві (Рапорті) ОСОБА_1 його отримано ВДЗ ГУНП в Запорізькій області 27.12.2017 (вх.№Б-7099), в якому позивач просить провести йому виплату одноразової грошової допомоги з посиланнями на вищевикладені медичні документи (а.с.23).

ОСОБА_1 отримано відповідь ГУНП в Запорізькій області (вих.№684-Б/05/29-18 від 22.01.2018), в якій з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 за №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України» зазначено про повну ліквідацію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області. Звернення позивача передано на розгляд до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області (а.с.24).

Заступником голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області на звернення позивача (за вих.№685-Б/Л.К/29-18 від 22.01.2018), надано відповідь в якій, зокрема, зазначено: «… У межах повноважень повідомляємо, що Порядок виплати одноразової грошової допомоги визначається Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», який набрав чинність з 12.03.2015 та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». При проходженні 24.06.2015 первинного огляду в МСЕК №3, тобто на час дії Закону, Вам встановлена друга група інвалідності та 70% втрати працездатності. Згідно з прийнятими змінами, право на одержання одноразової грошової допомоги залишилося за працівниками міліції. Тобто, звільнені зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери зі спеціальним званням міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а пенсіонери зі спеціальним званням внутрішньої служби такого права не мають. Ви проходили службу в Управлінні Державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області на посаді заступника начальник та були звільнені зі служби зі спеціальним званням «полковник внутрішньої служби». На підставі зазначеного дія Закону та Постанови на Вас не поширюється. … Оригінал постанови ВЛК ГУМВС України в Запорізькій області від 21.04.2015 №3 надано до Управління ПФ України в Запорізькій області для залучення до Вашої пенсійної справи. Оригінал довідки про результати визначення втрати працездатності від 24.06.2015 сер.АГ №0008910 повертаємо. …» (а.с.25).

За матеріалами справи позивач до МВС України з питань, викладених у позові – не звертався.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги, що Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», який набрав чинність з 12.03.2015, до статті 23 Закону України «Про міліцію» внесено такі зміни: частини третю, шосту та сьому викладено в новій редакції.

Згідно з ч.6 ст.23 Закону України №565-XII від 20.12.1990 «Про міліцію» (який з 07.11.2015 втратив чинність), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Тобто, вказана норма Закону України №565-XII від 20.12.1990 "Про міліцію" на день звернення позивача до відповідача-1 вже не діяла.

Відповідно до п.15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII від 02.07.2015 "Про Національну поліцію" (який 07.11.2015 набрав чинності) працівники міліції, які на день набрання чинності цим Законом мали календарну вислугу не менше 5 років та продовжили службу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями (а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах), після досягнення вислуги років, що дають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На день набрання чинності Закону України №580-VIII від 02.07.2015 "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 не продовжував службу ані в Міністерстві внутрішніх справ України, ані у поліції.

У п.2 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", серед іншого, установлено, що: особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007р. №707 (Офіційний вісник України, 2007р., №37, ст.1461).

Постанова військово-лікарської комісії ГУМВС України в Запорізькій області №3 датована 21.04.2015, тобто, вже після набрання чинності Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції".

На день набрання чинності Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" - 12.03.2015, у ч.1 ст.9 Закону України №565-XII від 20.12.1990 "Про міліцію" зазначено: "До виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці Національної гвардії України. На них, а також на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.".

У той же час, станом на 01.06.2001 (дату звільнення позивача зі служби) ч.1 ст.9 Закону України №565-XII від 20.12.1990 "Про міліцію" мала іншу редакцію: "До виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці внутрішніх військ, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи. На них (осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, пожежної охорони, а також курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, в тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань), поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції".

У Законі України №580-VIII від 02.07.2015 "Про Національну поліцію" зазначено, що цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Суд вважає, що позивач безпідставно просить визнати бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії ГУНП в Запорізькій області, так як у поліції не працював.

При цьому, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог саме до ГУНП в Запорізькій області.

Позовні вимоги до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області позивачем не заявлялись.

Суд погоджується з думкою відповідача-1, що саме на орган внутрішніх справ, в якому (проходив) проходить службу працівник міліції, покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій з оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізацію рішення головного розпорядника. Тобто, це є компетенцією органу внутрішніх справ, а не органів поліції.

Також, суд погоджується з викладеним у листі ГУНП в Запорізькій області від 22.01.2018 за вих.№684-Б/05/29-18, надісланого на адресу позивача (а.с.24).

Відтак, були відсутні правові підстави для звернення позивача до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з метою одержання висновку щодо виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", а також "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого 21.10.2015 постановою Кабінету Міністрів України №850.

До відповідача-2 ОСОБА_1 не звертався, жодної відповіді - не отримав.

Таким чином, позивач дійшов хибної думки про порушення його прав та інтересів Міністерством внутрішніх справ України, а висунуті до нього позовні вимоги є передчасними.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України). Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись: ст.19 Конституції України, ст.ст.9, 77, 132, 134, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Рішення виготовлено у повному обсязі 19.03.2018.

Суддя О.О. Прасов