Постановление суда № 73034833, 27.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24394/16-ц

Провадження 2-п/127/197/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.

секретаря Бондарчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача : Замостянського відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням від 03.10.2017р. в даній справі позов задоволено частково, звільнено з-під арешту нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1, а саме: квартиру загальною площею 33,6 кв.м, житловою площею 17.3 кв.м, що розташована за адресою : АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1378 грн.

Зазначене рішення направлено відповідачу ОСОБА_2 поштою, адресат поштову кореспонденцію одержувати відмовилась.

26.12.2017 р. ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 03.10.2017 р. В заяві зазначає, що ніяких листів з рішеннями суду вона не отримувала.

Заява не розглянута в строк, визначений ст. 286 ЦПК України, у зв»язку з тим, що справа знаходилась в Апеляційному суді Вінницької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2017 р.

Заява мотивована тим, що відповідно до п. 1. ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В зв’язку з неможливістю з’явитись в судове засідання за сімейними обставинами, відповідачем була подана до суду відповідна заява. Відповідач не могла з’явитись в судове засідання з поважних причин. Проте, суд проігнорував зазначені обставини та виніс рішення, яким порушуються її права.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Це була перша неявка відповідача, крім того, відповідач не була повідомлена належним чином, проте дізнавшись про дату засідання з офіційного сайту суду, подала заяву про відкладення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю бути присутньою в зазначений день у суді, через сімейні обставини. Отже, у суду не було законних підстав для проведення заочного розгляду справи.

У відповідача є заперечення на вимоги банку, які можуть вплинути на розгляд справи.

Накладений арешт не перешкоджає виконанню рішення суду, яке ухвалено на користь ПАТ «Приват Банк», який у даному випадку є забезпеченим кредитором, а лише зобов’язує такого кредитора повідомити інших кредиторів про дії із майном боржника. У той же час заява про скасування заходів забезпечення позову направлена на уникнення виконання обов’язку, покладеного на банк статтею 38 Закону Україна «Про іпотеку».

Скасування арешту призведе до того, що банк продасть предмет іпотеки без відома інших кредиторів ОСОБА_1, позивач не зможе також претендувати на різницю коштів, яка залишиться після задоволення вимог ПАТ «Приватбанк», що суттєво порушуватиме права та законні інтереси позивача.

Чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки.

Разом тим, статтею 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII обумовлено випадки, підстави й порядок зняття арешту з майна.

На час накладення арешту такий порядок був передбачений статтею 60 Закону України від 21.04.1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, ч.1 ст. 59 чинного Закону України «По виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404- VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

ПАТ КБ «Приватбанк» не є ні власником, ні володільцем зазначеного житлового будинку, а лише іпотекодержателем і тому відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» саме іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Права банку як іпотекодержателя при наявності інших обтяжень спірного майна задовольняються не шляхом звільнення майна з-під арешту, а пріоритетом задоволення його вимог.

При розгляді заяви представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заперечила щодо перегляду заочного рішення суду від 03.10.2017 р.

Належним чином повідомлені про розгляд справи відповідачі ОСОБА_1Ю,, ОСОБА_2. представник третьої особи Замостянського відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в судове засідання не з»явились, що відповідно до ст. 287 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Про розгляд справи 03.10.2017 р. відповідач ОСОБА_2 була повідомлена належним чином повістку вона отримала 13.09.2017 р., а 02.10.2017 р. подала клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість бути присутньою в судовому засіданні за сімейними обставинами. В заяві про перегляд заочного рішення суду відповідач такі обставини не пояснила, тому суд обгрунтовано не визнав поважними причини неявки до суду 03.10.2017р. відповідача ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 03.10.2017 р. не з»явилась повторно.

На судове засідання 04.09.2017 р. на 16 год. вона подала клопотання про неявку в судове засідання через роботу, просила відкласти розгляд справи на іншу дату.

На переконання суду, підстави для скасування заочного рішення суду, визначені в ст. 288 ЦПК України, відсутні, тому що на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідач ОСОБА_2 в заяві не посилається. Натомість відповідач просить скасувати заочне рішення суду у зв»язку з неправильним, на її думку, застосуванням судом норм матеріального права.

Належних та допустимих доказів, які б мали значення для іншого висновку суду в цій справі, ніж про задоволення позову, відповідач в заяві про скасування заочного рішення не зазначила.

Відтак, суд не знайшов підстав, визначених ст. 288 ЦПК України для перегляду заочного рішення суду від 03.10.2017 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 03.10.2017 р. в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача – Замостянського відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про звільнення майна з-під арешту залишити без задоволення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя