№ 72979430, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/16358/17

Категорія: 3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Скрипченка В.О.,

при секретарі Іщенка В.О.,

за участю представника позивача-адвоката ОСОБА_1 та представника відповідача Лазарєвої Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 15.11.2017р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДМС в Одеській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до ГУ ДМС в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати неправомірною відмову відповідача в оформленні йому паспорту громадянина України для виїзду за кордон на пільгових умовах;

- зобов'язати ГУ ДМС в Одеській області оформити йому паспорт громадянина України для виїзду за кордон безкоштовно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернувшись до відповідача та маючи відповідні пільги передбаченні чинним законодавством, як інвалід війни 2 групи, останнім протиправно та без законних підстав, як зазначає позивач, відмовлено йому в безоплатному оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_3 06.12.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2017 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу і наполягала на її задоволенні, скасуванні постанови суду 1-ї інстанції та задоволенні позову.

Представник відповідача, в свою чергу, в судовому засіданні суду 2-ї інстанції апеляційну скаргу не визнала та наполягала на залишенні її без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_3 (11.04.1973 р.н.) є інвалідом війни II групи.

08.06.2017 року позивач звернувся до канцелярії Головного управління ДМС в Одеський області із заявою про звільнення його, як інваліда війни II групи, від сплати за оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також просив за результатами її розгляду надати офіційну відповідь у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

За результатами розгляду вказаної заяви від 08.06.2017р. Головне управління ДМС в Одеський області, у встановлений Законом України «Про звернення громадян» строк, 22.06.2017 року надало позивачу відповідь, в якій зазначило про відсутність законних підстав для звільнення заявника від сплати адміністративного збору за оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Не погоджуюсь з такими діями та рішенням міграційної служби та вважаючи, що відповідачем фактично було відмовлено йому у безкоштовному оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон, останній звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій та спірної відповіді відповідача.

Проте, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту приписів ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Дійсно, у відповідності до вимог ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При чому, відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

А згідно із ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно встановлених КАС України процесуальних норм, адміністративні справи розглядаються адміністративними судами за правилами предметної, інстанційної та територіальної підсудності.

Як вбачається зі змісту положень ч.1 ст.20 діючого КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: - оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВК, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; - уточнення списків виборців; - оскарження дій чи бездіяльності ЗМІ, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових осіб та інш., що порушують законодавство про вибори та референдум; - оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: - примусового повернення в країну походження або 3-ю країну іноземців та осіб без громадянства; - примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі країни; - затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України; - продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України; - затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; - затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених п.п.1-3 ч.1 цієї статті.

Частиною ж 2 ст.20 КАС України, в свою чергу, передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, окрім визначених ч.1 цієї статті.

При цьому, слід зазначити, що аналогічні положення щодо визначення предметної підсудності були передбачені і статтею 18 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду даної справи судом 1-ї інстанції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи та зі змісту самого адміністративного позову, інвалід війни II групи ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до ГУ ДМС в Одеській області, в якому просив районний суд визнати неправомірною відмову відповідача в оформленні йому паспорту громадянина України для виїзду за кордон на пільгових умовах та зобов'язати оформити йому такий біометричний паспорт безкоштовно.

Відповідно до Постанови КМУ №360 від 20.08.201р., Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується та координується КМУ через Міністра ВС, який, в свою чергу, реалізує державну політику у всіх сферах міграції (імміграції та еміграції).

Відповідач же по справі - ГУ ДМС в Одеській області, в свою чергу, згідно з Постановою КМУ №658 від 15.06.2011р., є територіальним органом Державної міграційної служби України.

Таким чином, зі змісту вказаних вище процесуальних положень КАС України слідує, що усі справи, пов'язані з оскарженням фізичною особою індивідуальних актів, рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яким є ГУ ДМС в Одеській області, предметно підсудні окружним адміністративним судам, т.б. в даному конкретному випадку - Одеському окружному адміністративному суду.

Отже, враховуючи вищезазначені норми діючого процесуального законодавства, особу відповідача та заявлені позовні вимоги, судова колегія доходить висновку про те, що дана справа не підсудна Приморському районному суду м. Одеси, як адміністративному суду, в зв'язку із чим, останній не мав законних повноважень її розглядати, а повинен був врахувати клопотання представника відповідача №8/1225 від 04.10.2017р. та передати справу до Одеського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при розгляді даної справи допустив порушення норм процесуального права, порушивши предметну підсудність.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду 1-ї інстанції за встановленою підсудністю.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.318 КАС України, вважає за необхідне частково задовольнити цю апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції та направити справу для розгляду по суті до іншого суду 1-ї інстанції за встановленою законом підсудністю.

Керуючись ст.ст.20,308,310,315,318,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року - скасувати.

Направити дану справу на розгляд за встановленою законом предметною підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 26.03.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

В.О. Скрипченко