Постановление суда № 72852439, 20.03.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

20.03.2018 р. Справа № 908/433/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Кричмаржевського В.А., розглянувши подану в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заяву (№4 від 14.03.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-ХАУС», код з ЄДР-34976304, м.Бердянськ Запорізької області, про порушення справи про банкрутство, вважає її такою, що підлягає поверненню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов’язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно з абзацом третім ч.1 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Статтями 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України визначений порядок виконання рішення про припинення юридичної особи, порядок ліквідації юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації, додержання яких є обов’язковим до прийняття рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Тобто, обов’язковою передумовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є здійснення визначених Цивільним кодексом України заходів та встановлення за результатами їх вжиття недостатності вартості майна для задоволення вимог кредиторів.

При цьому відповідні обставини мають бути підтверджені поданими доказами на момент подання заяви.

Так, за приписами ч. 3 статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Частинами 4, 7 та 8 статті 111 цього кодексу передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового органу. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній період. Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Але долучені до заяви матеріали не містять доказів належного виконання боржником вимог Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-ХАУС», код з ЄДР-34976304, від 30 травня 2017р. учасниками зборів визначений наступний порядок денний:

1. Про припинення діяльності підприємства

2. Про створення ліквідаційної комісії

3. Місцезнаходження ліквідаційної комісії

4. Про строк подання заяв з кредиторськими вимогами

5. Різне.

Але саме з цього протоколу зборів не вбачається, що ліквідаційна комісія була створена. Учасниками товариства було призначено лише голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_1, хоча розгляд за порядком денним такого питання як призначення голови ліквідаційної комісії взагалі не передбачався.

Також пунктом 10 статті 111 Цивільного кодексу України визначено, що до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Але докази складання та подання вказаним органам звітності за останній звітний період у матеріалах заяви відсутні, натомість містяться лише фінансовий звіт (баланс) суб’єкта малого підприємництва – ТОВ «АЗОВ-ХАУС» станом на 30 червня 2017р., та ліквідаційний баланс станом на 26 вересня 2017р., тоді як заява про порушення справи про банкрутство подана через шість місяців - 15 березня 2018р. Зазначене свідчить про відсутність фінансової звітності за останній звітний період (станом на 01.01.2018р.) перед зверненням із заявою до господарського суду про порушення справи про банкрутство. А та інформація, яка долучена до заяви, є явно застарілою.

Згідно з ч. 3 статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Але в порушення цієї норми у заявника відкриті рахунки в банківських установах - ПАТ «КБ ПриватБанк» та ПАТ «Укргазбанк». Законом прямо вимагається закриття без будь-яких винятків.

Крім того, заявник у своїй заяві щодо причин не закриття банківських рахунків у вказаних вище банківських установах посилається на накладений органами виконавчої служби арешт на розрахункові рахунки боржника.

Але всупереч статтям 73, 76-80 ГПК України, які покладають обов’язок доказування на сторін у справі, заявником жодних доказів про арешт саме розрахункових рахунків до заяви не додано, до матеріалів заяви долучена лише копія постанови про арешт грошових коштів боржника від 28.09.2017р. ВП № 54718849.

Відповідно до ч. 4 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами цього Закону встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про банкрутство, у т.ч. за статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. При визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди ліквідатору у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування його витрат (поштових, транспортних тощо), судового збору, сплаченого кредиторами.

Але заявником у заяві зазначено про відсутність у боржника майна, а відтак фінансові джерела покриття судових витрат взагалі відсутні.

У матеріалах справи міститься довідка боржника за №19 від 03 жовтня 2017р., яка свідчить про нібито наявну дебіторську заборгованість перед заявником-боржником на суму – 302.836,82грн.

Разом з тим суд зазначає про те, що боржник неодноразово звертався протягом 2017р. до господарського суду Запорізької області з аналогічними заявами, які повертались йому господарським судом без розгляду у зв’язку з порушенням закону при їх поданні в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», але ним не було надано жодних доказів щодо вжиття заходів зі стягнення дебіторської заборгованості з метою погашення кредиторської заборгованості. Тобто, всупереч ч.4 статті 111 ЦК України не надано доказів вжиття ліквідаційною комісією (ліквідатором) заходів щодо повернення майна – коштів у розмірі - 302.836,82грн., яке перебуває у третіх осіб, у даному випадку - у ПАТ «Азовзагальмаш», м.Маріуполь Донецької області (довідка №19 від 03.10.2017р.).

Відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі на підставі статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на яку посилається заявник, в силу імперативних приписів частини 4 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оскільки заявником у належний спосіб не доведено тих обставин, на які він посилається, а у господарського суду на цій стадії відсутня можливість встановити їх, заява з додатками підлягає поверненню без розгляду за зазначених вище підстав.

Керуючись частиною 1 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд –

Ухвалив:

Повернути заяву без розгляду.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Додаток на адресу заявника: заява та додані матеріали на 62-х аркушах, у тому числі оригінали квитанцій щодо сплати судового збору № 18285595 від 04.10.2017р. на суму – 14.500 грн., № 18286685 від 04.10.2017р. на суму – 1.500 грн. та № 18667152 від 14 лютого 2018р. на суму – 1.620 грн.

Суддя В.А. Кричмаржевський