Решение № 72828027, 15.03.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/286/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В., при секретарі: Іващенко В.В.,

за участю: представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСИМ,ЛТД" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення №427129/36236014 від 15.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку № 427129/3234 від 15.12.2017 року та зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну №1313 від 23.11.2017 року, подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили рішення в даній справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем в електронній квитанції від 27.11.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної №1313 від 23.11.2017 року не зазначено конкретного критерію ризику, достатнього для зупинення, а в подальшому й для відмови в реєстрації податкової накладної. Отже, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню з зобов’язанням його прийняти рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначено на 15.03.2018 року.

Представники сторін в судове засідання з’явилися.

07 березня 2018 року, представником відповідача наданий до суду відзив на адміністративний позов, який відповідачу було надіслано 06.03.2018р., що підтверджується фіскальним чеком № 000053250 00146.

Згідно відзиву, відповідач не погоджується з позицією позивача, вважає дії ДФС такими, що відповідають діючому законодавству.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, однак, пояснити в чому саме полягають порушення, які стали підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування, не змогла.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСИМ,ЛТД» зареєстровано як юридична особа 26.11.2008 року. Підприємство з 27.11.2008 року перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, є платником податку на додану вартість.

Одним з основних видів діяльності ТОВ «ПРОДЕКСИМ,ЛТД» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код за КВЕД 46.21). Для провадження основного напрямку діяльності має відповідну матеріальну-технічну базу та трудовий персонал.

30 червня 2017 року ТОВ «ПРОДЕКСИМ,ЛТД» було укладено договір № 2153/2017 з товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "НІБУЛОН" на поставку сільськогосподарської продукції в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у Договорі та в додатках до Договору. Згідно додатку до зазначеного Договору №КЗ_24, ТОВ "ПРОДЕКСИМ,ЛТД" мало здійснити поставку Товару - сої у кількості 148,8 тон, на загальну суму 1541240,64 грн. (в тому числі ПДВ 256873,44 грн.).

На виконання умов договору ТОВ "ПРОДЕКСИМ,ЛТД", згідно видаткової накладної №РН-0000796 від 23.11.2017 року, здійснило поставку сої в кількості та на суму, зазначені в додатку до договору №КЗ_24.

За фактом настання першої з подій (поставки товару) позивачем було складено податкову накладну: №1313 від 23.11.2017 року на загальну суму 1 541 240,64 грн., в т.ч. ПДВ 256873,44 грн., реєстрація якої була зупинена.

Щодо походження вказаного товару позивач зазначає наступне.

23 червня 2017 року ТОВ "ПРОДЕКСИМ,ЛТД"(покупець) уклало договір №23/06/17 з ТОВ "Торговий дім "Горностаївський райагрохім"(продавець). Згідно умов договору продавець передає, а покупець приймає сільськогосподарську продукцію врожаю 2017 року згідно ціни, кількості та вартості, передбаченими накладними.

Згідно видаткової накладної №РРН0233 від 23.11.2017 року, на виконання умов договору №23/06-17 ТОВ "ТД"Горностаївський райагрохім" продав позивачу 148,8 тон сої.

За фактом проведеної операції продавцем було складено податкову накладну №125 від 23.11.2017 року, згідно зазначених обсягів поставки на загальну суму 1 523 116,80 грн. (в тому числі ПДВ 253 852,80 грн.).

Транспортування товару - сої у кількості 148,8 тон до пункту постачання ТОВ СП "Нібулон" здійснювалось за рахунок ТОВ "Торговий дім "Горностаївський райагрохім", що підтверджується товарно-транспортними накладними №054612, 054611, 054608, 054607, 054610 від 23.11.2017 року.

З наведеного слід зробити висновок, що позивачем доведено реальність проведеної ним господарської операції, за результатами якої ним було складено податкову накладну №1313 від 23.11.2017 року.

Проте, оскарженим рішенням комісії ДФС України №427129/36236014 від 15.12.2017 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної на підставі того, що "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатнім для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, згідно вказаного рішення, є надання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування.

У відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 6 Критеріїв передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС згідно з за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.11.2017 року зазначено критерій, визначений п. 6 Критеріїв.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017 року № 190 (далі – Постанова № 190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією Державної фіскальної служби рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної повинна бути зазначена чітка підстава відмови.

Натомість, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача взагалі неможливо встановити, що саме слугувало підставою для його прийняття, а саме: чи надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства, чи надані документи не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановлені обставини свідчать на користь висновку, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В рішенні комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15 грудня 2017 року №427129/36236014 не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Також, відповідним критеріям не відповідає й квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу того, що відповідачем в полі "Виявлені помилки" зазначене посилання про відповідність поданого платником податку документа критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6, при цьому не зазначено якому з трьох підпунктів наведеного пункту не відповідає податкова накладна. Додатково ж наведене в даному полі уточнення "... виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:1201." містить самостійно усічений відповідачем зміст одного з підпунктів п.6, який після такого його вільного текстового відображення втратив первинний зміст, за яким його можливо було б віднести до пп.1 п.6 Критеріїв.

Крім того, усі первинні документи, оформлені в межах договору поставки від 30.06.2017 року № 2153/2017, відповідають нормам Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Суд вважає, що позивач на момент здійснення господарської операції, на підставі якої було оформлено податкову накладну №1313 від 23.11.2017 року, у реєстрації якої відмовлено оскарженим рішенням відповідача, мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси. В ході розгляду справи представник відповідача не зміг спростувати законність первинної документації наявної у ТОВ "ПРОДЕКСИМ,ЛТД" по господарським операціям за договором №2153/2017 від 30.06.2017, укладеного з ТОВ СП "НІБУЛОН", як і не зміг пояснити яких саме документів не вистачало для належної реєстрації зазначеної вище податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до норм діючого ПК України, або які документи були складені неналежним чином.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент ТОВ СП "НІБУЛОН" були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів та послуг за видатковими накладними.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ СП "НІБУЛОН", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №1313 від 23.11.2017 року.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15.12.2017 №427129/36236014 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду не довів. Натомість позивачем надані усі необхідні докази в підтвердження викладених ним обставин та обґрунтування його позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 15.12.2017 №427129/36236014 прийняте не у спосіб визначений законом, у зв'язку з чим є таким, що підлягає скасуванню.

Також, щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, яке реалізується виключно під час прийняття рішення по суті.

В даному випадку, позивачем не зазначено достатніх підстав та не доведено необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а тому, суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 241, 242, 244, 246, 247 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №427129/36236014.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ЄДРПОУ: 39292197, адреса: м. Київ-53, Львівська пл. 8) зареєструвати податкову накладну №1313 від 23.11.2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 березня 2018 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 8