Решение № 72801749, 16.03.2018, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2553/17

провадження 2/527/128/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря - Волик Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Юлія Сергіївна, Глобинська районна державна адміністрація Полтавської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

В своєму позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_3. Вона є спадкоємцем майна за законом, інші спадкоємці відсутні. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно - право на земельну частку (пай), яке належало йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 28 січня 1998 року. Оригінал зазначеного сертифікату втрачено, у зв'язку з чим, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Юлія Сергіївна відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну частку.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд, визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_3 право на земельну частку (пай), площею 2,90 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Бугаївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, що належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 виданого Глобинською районною державною адміністрацією 28 січня 1998 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №798.

У судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності та вказала, що позовні вимоги підтримує.

Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви, в яких просили справу розглядати за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче судове засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_3, виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану №4 Харківського обласного управління юстиції ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

За життя, ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 виданого Глобинською районною державною адміністрацією 28 січня 1999 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №798 належало право на земельну частку (пай), розміром 2,90 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Бугаївської сільської ради Глобинського району Полтавської області (а.с. 13).

Оригінал зазначеного сертифікату втрачено.

ОСОБА_1 (позивач) є донькою померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4, виданого райбюро ЗАГС с. Градизьк Градизького району 26 червня 1957 року та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00017447013 від 16 грудня 2016 року (а.с. 9,11).

Як вбачається із дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи №47/2016, заведеної у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Юлії Сергіївнипісля померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, заяву про прийняття спадщини подала донька померлого - ОСОБА_1, яка є спадкоємцем за законом. Інші спадкоємці які прийняли спадщину відсутні. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 36-58).

ОСОБА_1 (позивач) звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Юлії Сергіївни із заявою про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну частку (пай) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3. 14 вересня 2017 року приватний нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що спадкоємцем не надано оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) ( а.с. 58).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тому позивач позбавлений можливості отримати дублікат сертифікату на земельну частку ( пай).

Згідно п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в

тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються

членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу є рівними.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Згідно п. 17 Розділу X Прикінцевих положень Земельного кодексу України 17. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз'яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта на право власності на землю.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Правовідносини по спадкуванню майна після ОСОБА_3 виникли на час дії Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ч.1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, за життя ОСОБА_3 набув право на земельну частку (пай), розташовану на території Бугаївської сільської ради Глобинського району, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай). Позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 524, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, ст.ст. 13,76, 81, 82, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса проживання: 61089, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право на земельну частку (пай), площею 2,90 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Бугаївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, що належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 виданого Глобинською районною державною адміністрацією 28 січня 1998 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №798.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області.

Суддя А. О. Олефір