Постановление суда № 72789483, 01.03.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/2922/2012

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюк В.В., за участю секретаря Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

ВДВС Подільського ГТУЮ м. Києва звернувся до суду з вищезазначеним поданням мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження № 551779302. 28.07.2016 р. головним державним виконавцем Подільського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Бабенко О.О. було відкрито виконавче провадження № 551779302 з виконання виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва № 2607/2922/2012 від 07.09.2012 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 623 636 грн. 76 коп., судовий збір у розмірі 3 219 грн., а всього 626 855 грн. 76 коп. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам для відома та боржнику до виконання. 04.08.2016 р. державним виконавцем Подільського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Бабенко О.О. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка надіслана сторонам. 10.08.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 21.04.2017 р. боржникові було направлено виклик державного виконавця щодо явки в прийомні години 24.05.2017 р. стосовно виконання рішення суду. 18.09.2017 р. заступником начальника Подільського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Мойсеєнком В.В. було направлено запит до Державної прикордонної служби України стосовно інформації щодо перетину кордону України боржником по виконавчому провадженню ОСОБА_2 Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 18.10.2017 р. за вих. № 0.64-33771/0/15-17 боржник систематично перетинає державний кордон України. 19.01.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 51779302, якою накладено арешт на статутний капітал ТОВ «Київоблсвітло» та ТОВ «Облсвітло 2016», оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник ОСОБА_2 є засновником та керівником ТОВ «Київоблсвітло» та засновником ТОВ «Облсвітло 2016», постанова була надіслана сторонам. 19.01.2018 р. боржникові було направлено виклик заступника начальника відділу Мойсеєнка В.В. щодо явки на прийом до державного виконавця 26.01.2018 р. та попереджено про наслідки невиконання законних вимог державного виконавця. Поштову кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_1 боржник не отримує.

Зазначає, що боржник встановлені рішенням суду грошові зобов'язання на користь стягувача не сплачує, що утруднює виконання рішення і свідчить про ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Посилається на те, що оскільки боржник протягом тривалого часу не виконує рішення суду, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду. У зв'язку з чим, державний виконавець звернувся з даним поданням до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Представник Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києва, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, причини неявки суд не повідомлено.

Суд визнав можливим розглядати справу у відсутності представника Подільського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, оскільки його неявка не є перешкодою для вирішення даної справи.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не через наявність факту невиконання зобов'язань, а за факту ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Верховний Суд України у своїй Постанові Пленуму № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», роз'яснив, що при розгляді конкретних справ, враховуючи ст. 8 Конституції України, де зазначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, оцінюючи зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції у випадках необхідно застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Тому судове рішення має ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Згідно роз'яснень Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

За відсутності належних даних про хід виконавчого провадження, пояснень державного виконавця, суду не виявляється можливим визначитись з обґрунтованістю подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а відтак, у його задоволенні потрібно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33 Конституції України, ст. ст. 11, 27, ЗУ «Про виконавче провадження», положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст. ст. 377-1, 293 - 294 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києва, про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України). У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Гребенюк