Постановление суда № 72768345, 05.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 березня 2018 року Справа №345вр-18/804/8190/14

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Олійника В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернувся представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про заміну сторони та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених суду вимог, зокрема в частині стосовно заміни сторони в адміністративній справі №804/8190/14, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначив, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №821 від 08.11.2017 року «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» деякі територіальні органи Пенсійного фонду України реорганізовуються шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в тому числі і Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі. Тому, він вважає, що відповідно до ст. 52 КАС України має бути вирішено питання про заміну сторони в цій адміністративній справі, а саме про заміну позивача – Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. А щодо вимоги про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, то заявник послався на ч. 1 та ч. 2 ст. 376 КАС України, в яких закріплюється можливість поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними.

Представник колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» надав суду свої заперечення проти заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання в цій адміністративній справі, в яких зазначив, що вимоги заявника про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання є безпідставними, та немає підстав для заміни позивача його правонаступником. При цьому він послався на практику та висновки Європейського суду з прав людини щодо питання про поновлення строків та зазначив, що судовий розгляд цієї справи завершено ухваленням остаточного рішення від 11.07.2014 року, яке набрало законної сили 01.08.2014 року, та повторна вимога позивача про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягає. Також представник колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» зазначив, що стадія виконавчого провадження не розпочата та можливість розпочати її втрачена позивачем, тому вважає, що відсутні і правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження відповідно до ст. 379 КАС України.

У судове засідання сторони не з’явились, проте від представника заявника надійшло письмове клопотання про розгляд заяви без його участі.

У відповідності до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України, з огляду на неявку у судове засідання представника колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» та надання представником заявника письмового клопотання про розгляд справи без його участі, а також відповідно до ч. 3 ст. 376 та ч. 2 ст. 379 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання в цій адміністративній справі, вивчивши доводи заявника та представника колективного підприємства «Дніпровський кар’єр», вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.06.2014 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська з позовом до колективного підприємства «Дніпровський кар’єр», в якому просило суд стягнути з колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» на користь ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 6231,33 грн.

Постановою суду від 11.07.2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська було задоволено повністю та стягнуто з колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» на користь ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 6231,33 грн.

16.12.2014 року за заявою позивача ОСОБА_1 окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по адміністративній справі №804/8190/14, відповідно до якого рішення суду набрало законної сили 01.08.2014 року, а строк пред’явлення виконавчого листа до виконання було встановлено до 01.08.2015 року, згідно з чинними на час видачі виконавчого листа нормами Закону Україну «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 26.01.2018 року було частково задоволено заяву Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про заміну сторони у справі на правонаступника та поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, та допущена зміна позивача у справі №804/8190/14, а саме замінено первинного позивача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська його правонаступником – Лівобережним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, а у задоволенні вимоги про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання – відмовлено.

Втім, постановою Кабінету Міністрів України №821 від 08.11.2017 року «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» деякі територіальні органи Пенсійного фонду України знову було реорганізовано шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України, а саме шляхом приєднання, в тому числі і Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі було приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на те, що в адміністративній справі №804/8190/14 стягувачу було видано виконавчий лист, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині заміни сторони виконавчого провадження, а саме стягувача – Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Тому суд не бере до уваги твердження представника колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» про те, що заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині заміни позивача не підлягає задоволенню, бо стадія виконавчого провадження не розпочата.

При цьому суд наголошує на тому, що після завершення судового розгляду справи та видачі виконавчого листа сторони визначаються відповідно як стягувач та боржник та не вважаються сторонами у розумінні ст. 46 КАС України. Тому застосуванню підлягають саме положення ст. 379 КАС України, а не ст. 52 КАС України, якою керувався заявник при подачі розглядуваної заяви в частині вимог про заміну сторони у справі. Тож вимога заявника про заміну сторони підлягає задоволенню з урахуванням зазначеного вище.

З приводу вимоги заявника про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналіз вищевказаної норми КАС України показує, що основною підставою для поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання є визнання судом причин пропуску такого строку поважними. Однак у своїй заяві представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зазначив причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання. Тому у суду відсутні підстави для надання відповідної правової оцінки на виконання ч. 1 ст. 376 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання було встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виконавчому листі до 01.08.2015 року, відповідно до строку, що визначався відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в чинній на момент видачі виконавчого листа редакції. Тому норми ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», якими визначені нові строки для пред’явлення виконавчого листа до виконання не можуть застосовуватись у даному випадку. При цьому відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Водночас суд бере до уваги посилання представника колективного підприємства «Дніпровський кар’єр» на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема з приводу того, що пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відтак, Європейський суд з прав людини (далі – Суд) констатував порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13). Зокрема, Суд вказав, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (пункти 41, 47 рішення від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі №804/8190/14, а саме вважає за необхідне замінити сторону виконавчого провадження стягувача – Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а у задоволенні заяви в частині вимог про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання – відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 379 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі №804/8190/14 – задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача – Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст ухвали у повному обсязі складений 05.03.2018 року.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Ухвала не набрала законної сили

05 березня 2018 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник