№ 72744607, 15.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/529/18

Головуючий у 1-й інстанції: Стоцька Л.А.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

15 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 29.01.2018 звернувся із адміністративним позовом до Першотравневого районного суду м. Чернівці в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 19.01.2017 №1968/40800/17 Чернівецької митниці ДФС, а провадження у справі закрити.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08.02.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що своїми діями зазначеними в протоколі та постанові про ПМП №1968/40800/17, ОСОБА_3 не завдав і не міг завдати жодної шкоди суспільству і державі. При цьому, скаржник зазначив, що митному органу не надано право проводити оцінку транспортних засобів відповідно до Методики, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що оскільки позивач має статус громадянина-резидента України, в його діях наявні ознаки складу правопорушення що свідчить про правомірність прийнятої відповідачем постанови. Також відповідачем зазначено, що ОСОБА_3 мав можливість надати митниці документи, що підтверджують митну вартість автомобіля, проте, зазначених доказів не надав, у зв'язку з чим працівниками митного органу застосовано Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

02.10.2017 державним інспектором ВМО пункту пропуску "Порубне" митного посту "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці ДФС відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №1968/408020/17.

Як вбачається із змісту протоколу, інспектором було виявлено порушення: 02.10.2017 о 15 год. 05 хв. на територію митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці ДФС в'їхав легковий автомобіль НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_3, який разом із пасажиркою ОСОБА_4 слідували з Румунії до України. До митного контролю ОСОБА_3 подав паспорт громадянина Румунії НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та надав контрольний талон для проходження митного контролю по "зеленому коридору".

Під час проведення митних формальностей, зокрема під час проведення особистого огляду ОСОБА_3 видав паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

У процесі проведення аналізу перетину митного кордону України транспортного засобу марки "MERCEDES-BENZ C270 CDI" р.н. НОМЕР_5 було встановлено, що позивач ввозив на митну територію України даний автомобіль у режимі транзиту чотири рази з використанням паспорту громадянина України та 02.10.2017 ввіз у режимі "тимчасового ввезення" з використанням паспорту громадянина Румунії, тобто надав документ, який є підставою для надання пільг, а саме незастосування заходів гарантування при ввезенні транспортного засобу особистого користування, маючи статус "резидента".

Згідно поданого до митного контролю закордонного паспорта, виданого органами Румунії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8 та закордонного паспорта громадянина України серії НОМЕР_6, виданого 26.10.2010 ОСОБА_3, є однією і тією ж особою.

Таким чином, під час переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України особа надавала документ, який є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи статус "резидента".

19.01.2018 постановою по справі про порушення митних правил №1968/40800/17 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме у розмірі 1510175 грн. 31 коп.

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності, а постанову Чернівецької митниці ДФС №1968/40800/17 від 19.01.2018 винесено з дотриманням вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Статтею 485 МК України вказано, що особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Таким чином, з об'єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III вказано, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Згідно матеріалів справи, під час ввезення на митну територію України транспортного засобу марки "MERCEDES-BENZ C270 CDI" р.н. НОМЕР_2 надав паспорт громадянина Румунії, тоді як при ньому був закордонний паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, виданий 26.10.2010.

Положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-XII, п. 17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201 встановлено, що документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.

Пунктом 50 ч. 1 ст. 4 МК України містить визначення, що резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Згідно матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних належних доказів, які підтверджують факт постійного проживання позивача за кордоном.

При цьому, згідно повідомлення Державної міграційної служби України у Чернівецькій області ОСОБА_3 значиться зареєстрованим за місцем проживання Чернівецька обл. Герцаївський р-н., с. Дяківці, за паспортом громадянина України серії НОМЕР_7 від 12.03.2002.

ОСОБА_3 з заявою про виїзд на ПМП з України не звертався.

Згідно довідки Тернавської сільської ради Герцаївського району Чернівецькій області від 12.10.2017 ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1.

Таким чином, оскільки у позивача, станом на 02.10.2017 наявний був як паспорт громадянина України так і паспорт громадянина Румунії, та він мав постійне місце проживання на території України, отже він у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України та має статус громадянина - резидента.

Отже, враховуючи вищевикладене та відсутність у позивача документів, які підтверджують його постійне місце проживання на території Румунії, позивач являється резидентом і зобов'язаний дотримуватися митних правил встановлених для громадян (резидентів) України та у даному випадку при тимчасовому ввезенні на територію України транспортного засобу повинен сплатити усі необхідні митні платежі. Вказане спростовує доводи позивача зазначені в апеляційній скарзі.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що при наявності паспортів двох держав - України та Румунії, громадянин України (резидент) ОСОБА_3 свідомо подав саме паспорт громадянина Румунії як підставу для тимчасового ввезення автомобіля без сплати митних платежів. Саме на ухилення від сплати обов'язкових платежів були спрямовані дії позивача, що підтверджує наявність в діях позивача умислу на вчинення правопорушення, склад якого передбачений ст. 485 МК України.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 27.06.2017 у справі №К/800/21387/17 (№725/6187/16-а).

Разом з тим, диспозицією ст. 485 МК України є, зокрема, вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.

Об'єктом правопорушення згідно вказаної статті МК України є встановлений законодавством України порядок оподаткування та сплати митних платежів, що забезпечують формування дохідної частини державного бюджету, в даному випадку - мито, акцизний податок, податок на додану вартість.

Об'єктивною стороною порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України є дії, активна поведінка (вчинок особи), в якій виражена зовні її воля і що спрямована на звільнення від сплати митних платежів.

Таким чином, в діях позивача наявні ознаки складу правопорушення, що спростовує твердження апелянта про відсутність складу правопорушення.

Згідно ч.3 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

За змістом п.1 ч. 1 статті 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

За визначенням ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Інформація, щодо митної вартості транспортного засобу може бути визначена лише з технічних паспортів транспортних засобів, документів, що містять відомості про вартість, а також шляхом проведення огляду транспортного засобу із визначенням технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395(далі - Методика) вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разінаявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ (п. 7.35).

У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс- листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.

Таким чином, у службовій записці №1056/24-70-19-32 від 20.10.2017, для визначення вартості транспортних засобів використовувалися Інтернет ресурси, можливість використання яких передбачена Методикою. Крім того, в службовій записці вказані фактори, які б дали можливість більш точно визначити митну вартість автомобіля. Однак, за відсутністю вказаних факторів, згідно положень Методики, митна вартість визначається за інформацією, отриманою з мережі Інтернет. Саме таку інформацію митним органом використано. Отже, митна вартість визначена відповідно до чинного законодавства та із врахуванням Методики.

Разом з тим, митним органом було оглянуто транспортний засіб, про що складено відповідний акт, в якому відображені технічні характеристики автомобілю НОМЕР_1.

З наведених положень та обставин справи слідує, що відповідачем правомірно було визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та винесено постанову від 19.01.2017 №1968/40800/17 якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1510175 грн. 31 коп.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.