Постановление суда № 72732519, 14.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/998/18

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

14 березня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Роман Михайлович, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 813/998/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної ради про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної ради про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17.03.1992 № 279 «Про зняття з державного обліку пам'яток історії та культури Львівської області, виконаних з нетривких матеріалів, або тих, що не мають історичної, наукової та художньої цінності» в частині зняття Комплексу «Монумент Слави Рядянській Армії» сил з державного обліку, як такого що прийнято незаконно із порушенням діючого на той час законодавства.

13 березня 2018 року позивач подав через канцелярію суду клопотання про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам місцевого самоврядування проведення будь-яких робіт по реконструкції або демонтажу, частковому демонтажу пам'ятника Комплекс «Монумент Слави Радянській Армії», що знаходиться у м. Львові по вул. Стрийській.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач зазначив, що звернувся до суду з позовом про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17.03.1992 N 279 «Про зняття з державного обліку пам'яток історії та культури Львівської області, виконаних з нетривких матеріалів, або тих, що не мають історичної, наукової та художньої цінності», відповідно до якого Комплекс «Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил» було знято з державного обліку. На переконання позивача не вжиття заходів забезпечення позову наддасть можливість відповідачу вчинити дії, які можуть пошкодити пам'ятку історії та культури, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У зв'язку з наведеним просить забезпечити позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як встановлено судом, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про забезпечення позову є побоювання позивача, що відповідач вчинить дії, які можуть пошкодити пам'ятку історії та культури, що значно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Втім, судом не встановлено та позивачем не наведено істотних обставин, не надано жодних доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову заподіє шкоди його правам, чи захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення позову.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що підстави забезпечення позову, наведені позивачем у поданій суду заяві є необґрунтованими, а відтак заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 813/998/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.М. Брильовський