Постановление суда № 72707607, 14.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(в порядку ст. 290 КАСУ)

14 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/855/18

категорія 11.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

розглянувши у письмовому провадженні питання щодо передачі на розгляд іншого суду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Житомирської області, третя особа: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання видати довідку,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Житомирської області третя особа: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання видати довідку.

Ухвалою суду від 20.02.18 відкрито провадження у справі № 806/855/18 розгляд якої призначено на 12.03.18.

В судове засідання сторони та їх представники не з'явились. Позивачем, представниками відповідача та третьої особи подано заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідно до вимог ч.9. ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе проводити подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Як вбачається із позову, позивач просить визнати протиправними дії Апеляційного суду Житомирської області щодо зазначення у виданій довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 04.01.2018 №3-29/03-23/28/2018 розміру суддівської винагороди з 01 січня 2018 року у сумі 26400,00 грн. (17600,00 грн. - посадовий оклад визначений із застосуванням мінімальної заробітної плати в розмірі 1600,00 грн. + 8800,00 грн. - доплата за вислугу років) та зобов'язати відповідача видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначити, що суддівська винагорода судді Апеляційного суду Житомирської області станом на 01 січня 2018 року складає 61429,50 грн., у тому числі: посадовий оклад, визначений із застосуванням мінімальної заробітної плати в розмірі 3723,00 грн. - 40953,00 грн., доплата за вислугу років (50% посадового окладу) - 20476,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час виходу позивача у відставку) було передбачено, що суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Позивач вказує, що розмір грошового утримання суддів (суддівської винагороди) Апеляційного суду Житомирської області, на час його звільнення регулювався ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VІ, не змінився він і після набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, оскільки, згідно із п.23 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VІ.

Судді Апеляційного суду Житомирської області станом на 01.02.2018 року кваліфікаційного оцінювання не пройшли з незалежних від них причин, а тому розмір суддівської винагороди має розраховуватися за правилами, встановленими ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VІ.

Цією статтею передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат до нього.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а судді апеляційного суду - пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,1.

Таким чином, позивач вважає, що зміна встановленого розміру мінімальної заробітної плати тягне за собою зміну розміру посадового окладу та зміну розміру суддівської винагороди і, як наслідок, виникнення у нього підстав для проведення перерахунку довічного утримання з 01.01.2018, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати - 3723 грн.

Проте, у виданій відповідачем довідці про розмір суддівської винагороди, посадовий оклад судді визначений із застосуванням мінімальної заробітної плати в розмірі 1600,00 грн., що на думку позивача, суперечить вищенаведеним вимогам законодавства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.23 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-УІ від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів".

Як зазначено у ч.ч.3,4 ст.133 Закону України №2453-VI від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а для суддів апеляційних судів застосовується коефіцієнт 1,1.

Разом з тим, звертає увагу, що пунктом 3 Розділу II Закону України №1774-УІІІ від 06.12.2016 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Враховуючи наведені норми закону, суддям Апеляційного суду Житомирської області, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, розмір суддівської винагороди встановлено, виходячи із розрахункової величини 1600 грн. із застосуванням відповідного коефіцієнта 1.1.

Відповідач зазначає, що оскільки норми національного законодавства щодо розміру довічного грошового утримання суддів, зокрема, Закон України №1774-УІІІ від 06.12.2016 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" неконституційними не визнані, тому Апеляційний суд Житомирської області правомірно видав позивачу вищезгадану довідку, в якій розмір суддівської винагороди встановлений виходячи із розрахункової величини саме 1600 грн.

Слід зазначити, що згідно із даними Єдиного державного реєстру судових рішень судова практика вирішення даних спорів є неоднаковою, при наявності однакових фактичних обставин, суди ухвалюють протилежні за змістом судові рішення.

Зокрема, у справах №820/3054/17, № 806/3853/17 суди задовольняли позовні вимоги, у справах №808/1876/17, №826/17811/17 - відмовляли.

Наразі, крім даної справи, в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувають справи №806/957/18, 806/958/17, 806/1057/18, 806/759/18, 806/1275/18, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень, спір у яких, виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких, позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні інших адміністративних судів також перебувають такі справи, зокрема: №809/300/18, 826/17811/17.

Дані справи містять всі ознаки типової справи, що передбачені п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України, а значна їх кількість у судах, визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ.

Відтак, із вирішенням Верховним Судом як судом першої інстанції даної категорії спорів буде постановлено зразкове рішення та буде встановлено єдину практику, а судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними та їх об'єднаннями на території України.

Згідно ч.10 ст. 29 КАС України, передача справи на вирішення Верховного Суду, як зразкової справи здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст.290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.

З огляду на вказане, суд зазначає, що існують об'єктивні підстави для передачі адміністративної справи № 806/855/18 в порядку ст.290 КАС України як типової до Верховного Суду із поданням про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції з ухваленням зразкового рішення.

Керуючись ст.ст. 29, 248, 256, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Передати адміністративну справу № 806/855/18 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Житомирської області третя особа: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання видати довідку, до Верховного Суду із поданням про її розгляд Верховним Судом в порядку ст.290 КАС України, як судом першої інстанції.

Ухвала відповідно до положень ст.256 КАС України набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено 14.03.18