Постановление суда № 72698713, 12.03.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1434/18

Провадження № 2/442/954/2018

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"12" березня 2018 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради про визнання незаконним та скасування акту, зобов’язання здійснити нарахування показів лічильників, -

в с т а н о в и л а :

06.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати акт представників КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області №ГО-006 від 03.11.2017 року та рішення комісії КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області від 23.11.2017 року, протокол №84-н, відповідно до якого було знято з обліку лічильник «Sensus», зав. №3729384 як комерційний засіб обліку та проведено нарахування відповідно до нормативів водоспоживання. Крім того, просить зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування за водоспоживання відповідно до показів встановлених лічильників, в т.ч. лічильника «Sensus», зав. №3729384.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175,177 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов’язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи наведене, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, не містить: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесені позивачем, або які позивач очікує понести у зв’язку з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Однак, позивачкою не зазначено жодних підстав для звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (1762 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Поряд з цим, пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Оскільки позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги в розмірі по 704,80 грн. (або загальною сумою 1409,60 грн.) за наступними реквізитами: Дрогобицьке УДКСУ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007496; Банк отримувача - ГУДКCУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО) - 825014; Рахунок отримувача – 31213206700014; Код класифікації доходів бюджету – 22030101; Призначення платежу 101, та надати до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області оригінал платіжного доручення.

Крім того, частиною 2 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належній чином посвідченій копії, однак долучені копії до матеріалів позову не посвідчені позивачем у відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 95 цього Кодексу – учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов’язана оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для її усунення.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради про визнання незаконним та скасування акту, зобов’язання здійснити нарахування показів лічильників, - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п’ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча – суддя Курус Р.І.