Решение № 72691795, 07.03.2018, Оболонський районний суд міста Києва

07.03.2018 Справа № 756/2312/18

Справа пр. №2-з/756/59/18

ун. №756/2312/18

У Х В А Л А

07 березня 2018 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

07 березня 2018 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд в межах суми заборгованості у розмірі 859968,04 грн накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, а тому останній може вчинити дії щодо відчуження зазначеного майна на користь третіх осіб. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, а саме арешт квартири АДРЕСА_1 є співмірними із заявленими позивачем вимогами, а тому приходить до висновку про необхідність задовольнити заяву про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 149, 151 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Дана ухвала відповідно до Закону України „Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.В. Андрейчук