
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2018 року Справа № 804/186/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняУсенко Д.Ю. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» Андронов Олег Борисович про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, вул. Автотранспортна, 2, оф. 205, м. Дніпро, 49044) до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» Андронов Олег Борисович (АДРЕСА_1), про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 5406/1 від 14.12.2017 року «Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів АБ «Порто-Франко» та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.09.2017 року № 4394».
Вказана позовна заява обґрунтована тим, що приймаючи оскаржуване рішення у відповідача були відсутні відповідні повноваження, а саме рішення не мав права скасовувати з огляду на ту обставину, що торги відбулись з дотриманням чинного законодавства, товариство було визнано переможцем, оскільки запропонувало найвищу ціну. Товариством було підписано протокол електронних торгів, а також завчасно сплачено грошову суму за придбане право вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 09.01.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 06.02.2018 року суд задовольнив клопотання відповідача та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що отримав від уповноваженої особи Фонду лист та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2017 року, відповідно до якої на права вимоги по кредитним договорам, що входять до лоту Q82454b20430, накладено арешт, а тому відповідно до Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються мав повноваження та право прийняти рішення про скасування відкритих торгів. Отже, рішення виконавчої дирекції Фонду прийнято з дотриманням приписів чинного законодавства в сфері гарантування вкладів фізичних осіб та в межах ст. 19 Конституції України.
Третя особа надала суду пояснення, в яких зазначено, що відповідно до абз. 4 п. 7 розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, у разі зміни на будь якому етапі організації або проведення процедури реалізації активів (майна) до моменту підписання договору купівлі-продажу активу (майна) його суттєвих характеристик, у тому числі погашення позичальником 20 % і більше від заборгованості за кредитним договором, виведення майна із застави банку, наявність судових рішень та інших факторів, які можуть вплинути на ціну продажу такого активу (майна) або зацікавленість потенційного покупця щодо його придбання, тощо, уповноважена особа Фонду інформує про це Фонд для розгляду питання щодо скасування відповідних відкритих торгів (аукціону). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/12908/17 накладено арешт на права вимоги по кредитним договорам, що входять до лоту Q82454b20430, а сторонами по справі не заперечується факт не укладення відповідного договору купівлі-продажу активу (майна), а тому рішення виконавчої дирекції Фонду прийнято з підстав та у порядок, передбачених Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків.
Судові засідання у справі проведені в режимі відеоконференції.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, встановив.
Постановою Правління Національного банку України від 26.09.2014 року № 610 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Порто-Франко» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.09.2014 року № 103 в ПАТ АБ «Порто-Франко» з 29.09.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.01.2015 року № 67 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АБ «Порто-Франко» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення від 30.01.2015 року № 19 «Про початок процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію банку».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.01.2018 року № 125 строк здійснення процедури ліквідації ПАТ АБ «Порто-Франко» продовжено до 29.01.2019 року.
29.09.2017 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 9394 «Про затвердження умов продажу активів АБ «Порто-Франко», яким визначені активи АБ «Порто-Франко», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні), а саме - права вимоги за кредитними договорами, що укладені з юридичними та фізичною особами №№: 1285/2-08, 1365/1-08, 1556/2-08, 1620/2-08, 3172/8-07, 925/4-12, 94/01-11, 924/2-12, 759/4-12, 32/2-11, 2767/2-07.
17.11.2017 року відбувся електронний аукціон з реалізації лоту № Q82454b20430, до складу якого включені права вимоги по зазначеним вище кредитним договорам, та переможцем електронних торгів визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про що 17.11.2017 року 13:06:27 складено протокол електронних торгів № UA-EA-2017-11-07-000379-c.
Платіжним дорученням № 505 від 07.12.2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перерахувала ПАТ АБ «Порто-Франко» 4 089 700 грн. як суму, яка підлягала сплаті переможцем електронних торгів банку.
11.12.2017 року на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «Порто-Франко» Андронова О.Б. від 08.12.2017 року № 01/4113, в якому уповноважена особа повідомила, що 07.12.2017 року Приморським районним судом м. Одеса прийнято ухвалу, відповідно до якої на вищевказані права вимоги накладено арешт із забороною будь-якого відчуження за зазначеними договорами та попросив Фонд прийняти рішення або щодо подовження строку укладання договору відступлення прав вимоги за лотом № Q82454b20430 відповідно до протоколу електронних торгів № UA-EA-2017-11-07-000379-c від 17.11.2017 року або про скасування результатів електронних торгів за лотом № Q82454b20430
14.12.2017 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 5406/1, яким скасовано результати відкритих торгів, проведених 17.11.2017 року організатором торгів ТОВ «Мережа публічних аукціонів», з продажу права вимоги за кредитними договорами юридичних та фізичних осіб, а саме: № 1285/2-08, № 1365/1-08, № 1556/2-08, № 1620/2-08, № 3172/8-07, № 925/4-12, № 94/01-11, № 924/2-12, № 759/4-12, № 32/2-11, № 2767/2-07, умови продажу яких затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28.09.2017 року № 4394 «Про затвердження умов продажу активів АБ «Порто-Франко» та визнано таким, що втратило чинність, рішення виконавчої дирекції Фонду від 28.09.2017 року № 4394 «Про затвердження умов продажу активів АБ «Порто-Франко».
Вирішуючи наявність у відповідача повноважень на прийняття оспорюваного рішення та чи прийнято воно правомірно, з урахуванням всіх обставин, що існували, суд зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон). Також вказаним Законом визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Стаття 3 Закону визначає правовий статус Фонду, згідно якої Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 4 закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. До функцій Фонду, зокрема, віднесено здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;
Згідно ст. 12 Закону Виконавча дирекція Фонду серед інших має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку:
- погоджує умови відчуження всіх або частини активів та всіх або частини зобов'язань із урахуванням черговості згідно із статтею 52 цього Закону приймаючому банку, всіх або частини зобов'язань з урахуванням черговості згідно із статтею 52 цього Закону з виплатою премії приймаючим банком, умови продажу неплатоспроможного банку інвестору або утворення перехідного банку, передачу йому всіх або частини активів та всіх або частини зобов'язань з урахуванням черговості згідно із статтею 52 цього Закону і його продажу інвестору;
- визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується.
Відповідно до ст. 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, такі повноваження: здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом. Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку.
Згідно ст. 51 Закону Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.
Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні) або шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу; об'єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об'єктів; строки та заходи передпродажної підготовки майна; затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу; обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об'єкти або пули активів; проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржою тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.
Таким чином, з аналізу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вбачається, що він передбачає загальні положення щодо процедури організації та продажу майна банків, що ліквідуються, а також повноваження Фонду і його Виконавчої дирекції під час цього, проте він не розкриває конкретну процедуру скасування Фондом торгів та якими повноваженнями для його наділений відповідач.
Водночас, з метою визначення порядку організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів прийнято Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 року № 388.
Вказане Положення містить наступні згадування щодо скасування торгів:
Пункт 4 Розділу V Положення «За результатами відкритих торгів (аукціону) Фонд на своєму офіційному веб-сайті та веб-сайті банку, що ліквідується, не пізніше трьох робочих днів після повного розрахунку покупця або скасування/визнання такими, що не відбулись, відкритих торгів (аукціону), оприлюднює ціну продажу або інформацію, що відкриті торги (аукціон) скасовані/визнані такими, що не відбулися».
Пункт 5 Розділу VII Положення «У разі встановлення, що переможець відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги або за договором забезпечення виконання зобов'язання є боржником та/або поручителем за такими договорами, уповноважена особа Фонду інформує про це Фонд і результати відкритих торгів (аукціону) скасовуються».
Пункт 7 Розділу VII Положення «Зняття лотів з продажу на відкритих торгах (аукціоні), скасування відкритих торгів (аукціонів) може здійснюватися виключно на підставі відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду».
Пункт 7 Розділу VII Положення «У разі зміни на будь якому етапі організації або проведення процедури реалізації активів (майна) до моменту підписання договору купівлі-продажу активу (майна) його суттєвих характеристик, у тому числі погашення позичальником 20 % і більше від заборгованості за кредитним договором, виведення майна із застави банку, наявність судових рішень та інших факторів, які можуть вплинути на ціну продажу такого активу (майна) або зацікавленість потенційного покупця щодо його придбання, тощо, уповноважена особа Фонду інформує про це Фонд для розгляду питання щодо скасування відповідних відкритих торгів (аукціону)».
З наведеного вбачається, що Положення передбачає дві підстави для скасування торгів. Перша - переможець відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги або за договором забезпечення виконання зобов'язання є боржником та/або поручителем за такими договорами. Друга - зміна суттєвих характеристик активу (майна), яка може вплинути на ціну продажу такого активу (майна) або зацікавленість потенційного покупця щодо його придбання, а саме - погашення позичальником 20 % і більше від заборгованості за кредитним договором, виведення майна із застави банку, наявність судових рішень та інших факторів.
Тобто, вказане Положення встановлює, що само по собі судове рішення не є безумовною підставою для скасування торгів, а лише у випадку, коли воно впливає на ціну майна або зацікавленість покупця.
Дійсно, 07.12.2017 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеса у справі № 522/12908/17 було винесено ухвалу, якою задоволено клопотання СВ Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області та накладено арешт на права вимоги АБ «Порто-Франко» із забороною будь-якого відчуження за кредитними договорами: № 924/2-12, № 1365/1-08, № 925/4-12, № 1556/2-08, № 1620/2-08, № 32/2-11, № 94/01-11, № 759/4-12, № 3172/8-07, № 2767/2-07, № 1285/2-08.
Водночас, суд зазначає, що приймаюче рішення за зверненням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «Порто-Франко» Андронова О.Б. Виконавча дирекція Фонду повинна була з'ясувати, чи впливає вказане судове рішення на зміну суттєвих характеристик майна (активу), що реалізовувалось на аукціоні, внаслідок чого змінилась його вартості або зацікавленість покупця.
Судом було досліджено рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.12.2017 року № 5406/1 та протокол засідання виконавчої дирекції від 14.12.2017 року № 196/17, з яких з'ясовано, що вказані документи не містять жодного обґрунтування прийнятого рішення. Виконавчою дирекцією не було проаналізовано судове рішення від 07.12.2017 року, не було з'ясовано, чи вплинуло вказане рішення на вартість майна (активу) або покупець - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» втратив зацікавленість у його придбанні. Також, під час засідання не з'ясовувалось, чи сплатив покупець кошти за результатами торгів на момент розгляду листа уповноваженої особи чи ні. Не було також розглядало і питання щодо продовження строку укладання договору відступлення права вимоги, як просив у своєму листі уповноважена особа Фонду.
Відповідно до пункту 4 Розділу VII Порядок встановлено, що у разі якщо відкриті торги (аукціон) відбулися, Фонд отримує від організатора торгів протокол відкритих торгів (аукціону) із зазначенням ціни продажу лота. Банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) не раніше трьох робочих днів та не пізніше 20 робочих днів з дати завершення відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду, у разі отримання Фондом обґрунтованого подання від банку (загальний строк не може перевищувати 42 робочих дні), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня після дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду.
Вказана норма передбачає, що термін 20 робочих днів не є абсолютним і за наявності обґрунтування може бути продовжений до 42 робочих днів.
Фактично, запроваджуючи таку норму, Фонд гарантування вкладів передбачив запобіжний механізм недопущення безпідставних штучних перешкод у процедурі реалізації майна банків, що ліквідуються, запобігання зловживанню правами учасниками цього процесу, безпідставного зриву торгів та неотримання банком, що ліквідується, коштів.
Через декілька днів, після прийняття Виконавчою дирекцією Фонду оспорюваного рішення, в межах загального строку 42 робочі дні, слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси 03.01.2018 року у справі № 522/12908/17 виніс ухвалу, якою скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2017 року. Вказана ухвала вмотивована тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» є добросовісним набувачем, права вимоги, що є предметом розгляду клопотання, були придбані 07.12.2017 року, що не було відомо при розгляді клопотання про арешт майна, таким чином, слідчий суддя вважає, що підстави для накладення арешту на даний час відпали.
Отже, склалась ситуація, коли при наявності прийнятого відповідачем рішення про скасування торгів, арешт слідчого судді від 07.12.2017 року, для забезпечення виконання якого це рішення було прийнято, скасований як безпідставний.
Таким чином, відповідач проігнорував клопотання уповноваженої особи про продовження строку укладення договору, проігнорував положення пункту 4 Розділу VII Порядок, не надав оцінку обставинам, що склались та прийняв рішення, яке не відповідає фактичній ситуації.
Також, суд погоджується з твердженням позивача, що суб'єкт владних повноважень повинен використовувати власні дискреційні повноваження чітко в межах закону.
У рішенні по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію... Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п. 1 статті 8.
Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.
Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Таким чином, суд наголошує, що відповідач не може прийняти відповідне рішення лише з мотивів, що це віднесено до його компетенції і жодним чином не обґрунтувати його відповідно до положень закону та фактичних обставин. Отже, відповідні твердження представників відповідача та третьої особи судом не сприймаються.
Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз оспорюваного рішення дає підстави дійти висновку, що воно прийнято не на підставі, що визначена законодавством для такого рішення (відсутня правова норма, що дозволяє скасувати рішення в даному випадку), необґрунтовано (не було з'ясовано, чи впливає судове рішення від 07.12.2017 року на ціну майна або зацікавленість покупця, чи сплачені кошти за придбане на аукціоні майно), не пропорційно (відповідач прийняв рішення про скасування торгів у зв'язку із рішенням суду, внаслідок чого покупця позбавили права на придбане ним майно а банк - коштів, проте фактично вказане рішення було скасовано тим же самим судом як передчасне і необґрунтоване, що свідчить про відсутність досягнення мети, на яке було спрямоване оскаржуване рішення - недопущення відчуження майна, що арештовано у кримінальному провадженні), а Виконавча дирекція фонду не використала своє повноваження з метою, з якою це повноваження надано (представниками відповідача неодноразово наголошувалось, що головне завдання Фонду - реалізація майна банку, що ліквідується, за найвищою ціною у найкоротший строк, проте фактично без наявних на то підстав реалізація майна була скасована без розуміння того, чи будуть наступні умови реалізації майна кращими за скасовані та без розуміння майбутніх строків реалізації). Таким чином, фактично рішення Виконавчої дирекції Фонду не досягнуло жодної мети, на яке воно повинно було бути спрямоване.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 5406/1 від 14.12.2017 року «Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів АБ «Порто-Франко» та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.09.2017 року № 4394».
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 5406/1 від «14» грудня 2017 року «Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від «28» вересня 2017 року № 4394».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 березня 2018 року.
Суддя В.В. Горбалінський
Судебное решение № 72645337, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 23.02.2018. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 804/186/18. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: