Решение № 72644686, 27.02.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року Справа № 923/1094/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Гонтарук Миколи Миколайовича, м.Скадовськ

до: Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт", м.Скадовськ

про стягнення заборгованості в сумі 62 892,17 грн. за договором підряду

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

Фізична особа - підприємець Гонтарук Микола Миколайович (позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства "Скадовський морський торгівельний порт" про стягнення заборгованості в сумі 62 892,17 грн. за договором підряду.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2017 порушено провадження у справі № 923/1094/17.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2127-VІІІ від 03.10.2017, постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" починаючи з 15.12.2017 року введено в дію нову редакцію Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень якого справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з викладеним, дана справа починаючи з 15.12.2017 розглядається за правилами нового Господарського процесуального кодексу України у порядку загального позовного провадження.

30.01.2018 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути 49 759,00 грн. інфляційних втрат, 5 701,84 грн. 3% річних, загальна сума позовних вимог становить 55 460,84 грн.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не прибув. 23.02.2018 надійшло клопотання, в якому позивач, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, яке відбувається в Одеському апеляційному адміністративному суді.

Відповідач або його представник у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив. 16.01.2018 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.35-36).

Враховуючи викладене, суд дійшов розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд

в с т а н о в и в:

02 березня 2010 року між Державним підприємством «Скадовський морський торговельний порт» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Луцькою Тетянок Олександрівною (підрядник) було укладено договір підряду №40 (а.с.10).

17.02.2011 року Господарським судом Херсонської області у складі судді Ребристої С.В. ухвалено рішення у справі № 9/16-11 за позовом фізичної особи - підприємця Луцької Тетяни Олександрівни до Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт", яким вирішено стягнути з відповідача за договором підряду № 40 від 02.03.2010 суму основного боргу у розмірі 66 262,00 грн., суму пені в розмірі 1 252,35 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 331,13 грн., суму 3% річних в розмірі 245,07 грн., 680,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно - технічного забезпечення процесу на загальну суму 69 007,46 грн.

Згідно з договором відступлення права вимоги від 30.06.2017 (а.с.13), укладеного між фізичною особою - підприємцем Луцькою Тетяною Олександрівною та фізичною особою - підприємцем Гонтарук Миколою Миколайовичем, до останнього перейшло право вимоги за договором підряду від 02.03.2010 № 40, що був предметом розгляду Господарським судом Херсонської області у справі № 9/16-11.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.07.2017 у справі № 9/16-11 було здійснено заміну позивача, а саме фізичну особу - підприємця ЛуцькаТетяна Олександрівна на фізичну особу - підприємця Гонтарук Микола Миколайович.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.09.2017 та 08.11.2017 в порядку примусового виконання Скадовським районним ВДВС стягнуто з ДП "Скадовський морський торгівельний порт" за наказом Господарського суду Херсонської області № 9/16-11 від 17.02.2011 кошти в сумі 45 000,00 грн. та 24 007,46 грн. відповідно, що підтверджується листом № 12213 від 16.11.2017 Скадовського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Херсонській області (а.с.16).

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем за рішенням суду.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7 постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК).

Статтями 256 - 258 ЦК України передбачено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Відповідно ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Як вбачається з тексту Договору, він був укладений між Позивачем та Відповідачем 02.03.2010 року. Беручи до уваги, що 17 лютого 2011 року Господарським судом Херсонської області було прийнято рішення у справі № 9/16-11 ФОП Луцької Т.О. до ДП «Скадовський морський торговельний порт», яким з останнього за договором підряду №40 від 02.03.2010 року на користь фізичної особи - підприємця Луцької Тетяни Олександрівни стягнуто суму основного боргу у розмірі 66262,00 грн., суму пені в розмірі 1252,35 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 331,13 грн., суму 3% річних в розмірі 245,07 грн., 680,91 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічного забезпечення процесу на загальну суму 69007,46 грн. Відповідний наказ Господарським судом Херсонської області по вказаній справі було видано Позивачеві 22.03.2011 року. Таким чином, на думку відповідача, з якою погоджується суд, саме із цього часу триває прострочення виконання зобов'язання за Договором, а отже і строк позовної давності, починає відлік. Отже, загальний строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про оплату за Договором сплив 22.03.2014 року. На думку суду, з вимогами щодо стягнення інфляційних та річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем за рішенням суду мала звертатись Фізична особа-підприємець Луцька Тетяна Олександрівна в строк до 22.03.2014 року.

Положенням ст. 257 ЦК встановлено: загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 3. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його права, а позов є необґрунтованим: у позивача - Гонтарук Миколи Миколайовича - відсутнє право вимоги сплати відповідачем інфляційних та річних за договором підряду від 02.03.2010 року.

Згідно статті 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Повне рішення складено 12.03.18

Відповідно до ст. 241 ГПК України Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Литвинова