Решение № 72543665, 03.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2018 року № 826/14933/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвідофізичної особи-підприємця ОСОБА_1простягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 631848,79 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2017 відкрито скорочене провадження у справі.

15.12.2017 набула чинності нова редакція КАС України відповідно до пунктів 10, 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2018 призначено підготовче судове засідання на 31.01.2018 за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши клопотання про відкладення судового засідання. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про місце й час розгляду справи.

28.02.2018 зважаючи на неявку сторін та клопотання представника позивача про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 631848,79 грн. з несплати земельного податку, з огляду на що податковий борг підлягає стягненню.

Відповідачем у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надано, заява про визнання позову також суду не надходила. Надіслана на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, рекомендованими листами кореспонденція була повернута до суду разом поштовими відправленнями з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. До суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту - ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку. За відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом на суму 631848,79 грн., яка складається з несплати земельного податку.

Відповідно до положень ст. 286 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення-рішення від 26.04.2016 № 2661-1305, яким визначено суму штрафних санкцій на загальну суму 631848,79 грн.

Згідно з п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якими передбачено право податкового органу - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків податкового боргу або його частини.

У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до суду.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.16.1.4. п.16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України.

ФОП ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення-рішення від 26.04.2016 № 2661-1305, яким визначено суму штрафних санкцій на загальну суму 631848,79 грн. (а. с. 12).

В силу вимог п.п.14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З метою погашення податкового боргу, позивачем було вжито заходів, передбачених ст.59 ПК України, а саме, направлено відповідачу податкову вимогу від 27.10.2016 форми «Ф» № 9445-17 (а.с.10).

Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов'язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.

Згідно з п. п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями п. 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В п. 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього спірної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 241-246, 250, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 03147) на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) суму податкового боргу в розмірі 631848,79 грн. (шістсот тридцять одна тисяча вісімсот сорок вісім гривень сімдесят дев'ять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко