Решение № 7246593, 30.06.2009, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2 – 779, 2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “ ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

В травні 2009 року позивач – банк звернувся в суд з цим позовом до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на порушення ним його прав, а також зобов’язань відповідача за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діяла на підставі відповідної довіреності / а.с. 14 /, заявлений позов підтримала, просила задовольнити його та стягнути з відповідача на користь банку 7385 гривень 07 копійок в рахунок заборгованості за кредитним договором і всі понесені банком судові витрати.

Під час розгляду даної справи по суті представник позивача суду пояснила, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач одержав грошовий кредит в установі банку, який зобов’язувався виплачувати протягом встановленого договором строку. Однак, свої зобов’язання за кредитним договором цей відповідач виконував до лютого 2009 року, після чого почав порушувати взяті на себе зобов’язання. Цим порушуються інтереси банку, що і спонукало звернутися в суд з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_4 заявлений позов визнав не заперечував проти його задоволення, пояснивши, що він дійсно одержав грошові кошти за кредитним договором та виплачував кредит, здійснюючи підприємницьку діяльність. Проте згодом через кризу в економіці та зменшення купівельної спроможності громадян його діяльність втратила рентабельність. З цих підстав він не може погасити наявну заборгованість, хоча вживає для цього відповідні заходи та виставив на продаж належну йому нерухомість.

За переконанням суду, визнання позову цим відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

На підставі положень ч. 4 ст. 174 ЦПК України ухвалено винести рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних обгрунтувань.

Судом встановлено, що між банком – позивачем та відповідачем ОСОБА_4 по справі склалися і існують правовідносини, які випливають із виконання зобов’язань за укладеним кредитним договором.

21 травня 2008 року між позивачем – банком та відповідачем укладено кредитний договір, яким визначено права та обв’язки його сторін. Згідно пунктів 1.5, 2.3, 2.8 згаданого Договору позивач відкриває позичальнику кредитну лінію, розмір якої становить 6900 гривень, а позичальник зобов’язувався погашати кредит, а також сплатити відсотки за користування ним. В разі невиконання цих умов договору відповідачем, позивач має право зупинити активні операції за рахунком та вимагати дострокового виконання всіх грошових зобов’язань за цим Договором / а.с. 7 – 9 /.

Стороною позивача свої зобов’язання за цим Договором виконані та видано відповідачу платіжну картку, що підтверджується відповідною розпискою / а.с. 10 /. В свою чергу відповідач укладений договір не виконує, навіть після направлення на його адресу позивачем письмової вимоги / а.с. 11, 12 /.

Відповідно до ст. 1050 ч. 2 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, то сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За розрахунками позивача – банку на час розгляду справи відповідач заборгував йому 7385 гр. 07 копійок.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтями 625 ч. 1 та 629 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання. Договір є обов’язковим для виконання.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати по розгляду даної справи підлягають відшкодуванню з відповідача на підставі положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 77, 88, 174, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 525, 526, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, пунктами 1.5, 2.3, 2.8 Кредитного договору від 21 травня 2008 року, суд , –

в и р і ш и в :

Позов Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства “ ОСОБА_1 Аваль” ( юридична адреса: 01011 , м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909, кореспондентський рахунок 32004100701 в ОПЕРПОУ НБУ, МФО № 300001 ) 7385 / сім тисяч триста вісімдесят п’ять / гривень 07 копійок в рахунок заборгованості за кредитним договором та в рахунок відшкодування судових витрат по справі 323 / триста двадцять три / гривни 85 копійок.

Всього стягнути з відповідача на користь позивача 7707 гривень 92 копійки.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_5