Решение № 72435331, 26.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2018 року № 826/5815/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Катющенка В.П. та Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до 1) Міністерства оборони України 2) Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів та акта службового розслідування,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач 1) та Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (далі по тексту - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 15 лютого 2016 року №73 "Про призначення службового розслідування"; 2) визнати протиправним та скасувати акт службового розслідування без дати і номеру до листа Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 15 березня 2016 року №306/2/1868, розглянутий Міністром оборони України 22 березня 2016 року (№851/з/6) в частині, що стосується директора Департаменту державної власності Міністерства оборони України ОСОБА_1; 3) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 22 квітня 2016 року №79 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині застосування до директора Департаменту державної власності Міністерства оборони України ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "догана".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства оборони України від 15 лютого 2016 року №73 "Про призначення службового розслідування" з підстав пропуску строку звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту службового розслідування позивач зазначав про порушення процедури проведення службового розслідування, перевищення членами комісії, призначеної для проведення службового розслідування, наданих законодавством повноважень, а також порушення ознайомлення з актом службового розслідування та безпідставність висновків, наведених у такому акті. Стосовно ж позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач стверджував про незаконність накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки були відсутні юридичні та фактичні підстави для його застосування, відповідачем порушено встановлений КЗпП України строк застосування дисциплінарного стягнення.

Позивач під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представники відповідачів ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі, стверджуючи про відповідність оскаржуваних акту службового розслідування та прийнятого на його підставі наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вимогам законодавства. При цьому зазначили, що акт службового розслідування має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача.

У судовому засіданні 27 листопада 2017 року, враховуючи відсутність заперечень зі сторони сторін, на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України (в редакції, що діяла на момент проведення засідання) ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на момент виникнення спірних відносин працював на посаді директора Департаменту державної власності Міністерства оборони України та є державним службовцем.

Наказом Міністерства оборони України від 15 лютого 2016 року №73 "Про призначення службового розслідування", з метою з'ясування причин та умов, які призвели до неналежної організації службової діяльності посадових (службових) осіб Департаменту державної власності Міністерства оборони України щодо виконання доручень (розпоряджень), організації робочого (службового) часу, а також застосування дисциплінарних стягнень до підлеглого особового складу, безпосередньо за виявленими проступками, та встановлення ступеня вини посадових осіб призначено службове розслідування, проведення якого доручено комісії у складі, визначеному в цьому наказі.

Підставою для призначення службового розслідування стало доручення Міністра оборони України від 04 лютого 2016 року №851/з/2 за результатами попереднього службового розслідування за фактами дій та вчинків, що принижують честь, гідність та ділову репутацію безпосередньо керівника, а також з метою перевірки повноти виконання службових обов'язків начальником відділу супроводження діяльності підприємств ДДВ МО України Бойком Ю.В. та встановлення ступеня вини посадових осіб в інцидентах між директором ДДВ МО України ОСОБА_1 та начальником відділу супроводження діяльності підприємств ДДВ МО України Бойком Ю.В.

За результатами службового розслідування складено акт без дати і номеру, в якому, зокрема, зазначено про обставини неналежного виконання обов'язків, неналежної організації контролю за виконанням доручень керівництва МО України у встановлені строки, ненадання клопотання на продовження строку виконання доручень керівному складу МО України директором Департаменту державної власності Міністерства оборони України ОСОБА_1 як керівником структурного підрозділу МО України, який відповідно до пунктів 3.7.7, 3.7.9, 3.7.10 Інструкції з діловодства в МО України та Генеральному штабі ЗСУ, затв. Наказом МО України від 21 листопада 2012 року №777, та статей 5, 10 Закону України «Про державну службу» організовує контроль та несе відповідальність за відпрацювання вказаних доручень, а також порушення вимог абзацу сьомого пункту 10, абзаців десятого, шістнадцятого пункту 11 Положення про Департамент державної власності МО України, затвердженого наказом МО України від 28 жовтня 2015 року №588, в частині, що стосується підбору і розстановки кадрів, дотримання трудової та виконавської дисципліни державними службовцями Департаменту, контролю за своєчасним опрацюванням наданих доручень, здійснення у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, наданням пропозицій щодо притягнення до відповідальності керівників підприємств.

З вказаним актом службового розслідування позивач ознайомлений 14 березня 2016 року, про що останній розписався на останньому аркуші такого акту.

На підставі вказаного акта службового розслідування наказом Міністерства оборони України від 22 квітня 2016 року №79 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за неналежне виконання обов'язків, порушення вимог статей 5, 10 Закону України «Про державну службу», пунктів 2.3.14, 3.7.7, 3.7.9, 3.7.10 Інструкції з діловодства в МО України та Генеральному штабі ЗСУ, затв. Наказом МО України від 21 листопада 2012 року №777, вимог абзацу сьомого пункту 10, абзаців десятого, шістнадцятого пункту 11 Положення про Департамент державної власності МО України, затвердженого наказом МО України від 28 жовтня 2015 року №588, на підставі статті 147 Кодексу законів про працю України директору Департаменту державної власності Міністерства оборони України ОСОБА_1 оголошено догану.

Позивач, вважаючи акт службового розслідування та притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконним, звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи з урахування вищенаведеного спір по суті, суд зазначає наступне.

На момент виникнення спірних відносин відносини, пов'язані з проходженням державної служби, регулювалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) та Кодексом законів про працю України від 10.12.1971року (далі - КЗпП України).

Основними обов'язками державних службовців є, зокрема, додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (стаття 10 Закону №3723-XII).

Статтею 14 Закону №3723-XII встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Зі змісту частини 2 статті 14 Закону №3723-XII вбачається, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Слід зазначити, що встановлення Законом №3723-XII додаткових заходів дисциплінарного впливу, які можуть застосовуватися щодо державних службовців, не виключає можливості застосування до них заходів стягнення, передбачених ст. 147 КЗпП України.

В даному випадку до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, тобто дисциплінарне стягнення, передбачене КЗпП України.

Так, статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно частини 1 статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, наведеним законодавством передбачено види дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані, та строк застосування стягнення, який обмежується місячним строком з дня виявлення проступку.

Встановлений цією нормою термін для застосування дисциплінарного стягнення не ставиться в залежність від часу, коли про вчинений проступок стало відомо саме посадовій особі, яка має право на застосування дисциплінарного стягнення.

Аналіз положень статті 148 КЗпП України свідчить про те, що нею передбачено обчислення місячного строку для застосування стягнення не з дня виявлення факту (дії, бездіяльності), а саме проступку. Виявлення проступку означає не тільки виявлення факту (дії), але і встановлення чи є сам по собі такий факт проступком.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 22 постанови від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", "…судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк…".

Враховуючи, що станом на 14 березня 2016 року акт службового розслідування, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вже був складений, можна дійти висновку, що виявлення проступку ОСОБА_1 відбулося до 14 березня 2016 року, а тому наказ Міністерства оборони України від 22 квітня 2016 року №79 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_1 був виданий відповідачем з порушенням положень статті 148 КЗпП України в строк, який перевищував місячний термін з дня виявлення проступку.

Посилання же відповідача 2 на те, що про факти виявлених в ході проведення розслідування порушень позивача стало відомо Міністру оборону України лише під час розгляду акту службового розслідування 22 березня 2016 року, як на докази застосування стягнення у місячний строк, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вже зазначено вище, застосування дисциплінарного стягнення не ставиться в залежність від часу, коли про вчинений проступок стало відомо саме посадовій особі, яка має право на застосування дисциплінарного стягнення. Більш того, з матеріалів справи вбачається, підставою для призначення службового розслідування стало доручення Міністра оборони України від 04 лютого 2016 року №851/з/2 за результатами службового розслідування, проведеного раніше, у тому числі з метою встановлення ступеня вини посадових осіб в інцидентах між директором ДДВ МО України ОСОБА_1 та начальником відділу супроводження діяльності підприємств ДДВ МО України Бойком Ю.В., тобто про обставини вчинення певних проступків позивачем Міністру оборони України стало відомо ще до призначення службового розслідування (до 15 лютого 2016 року).

Закон прямо не передбачає подовження граничного терміну для застосування дисциплінарного стягнення, що обчислюється з дня виявлення проступку, у зв'язку з необхідністю надання часу на доведення про нього керівництву та його розгляд, встановлення ступеня вини особи чи проведення службового розслідування тощо.

Таким чином, оскільки строки для застосування до позивача дисциплінарного стягнення та порядок його застосування дотримані відповідачем 1 не були, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині та визнання протиправним і скасування наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2016 року №79 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині застосування до директора Департаменту державної власності Міністерства оборони України ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Що ж стосується вимог про визнання протиправними та скасування акту службового розслідування колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) було визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Аналогічні положення також містяться і в КАС України в редакції, чинній на момент прийняття даного рішення.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Враховуючи юридичну практику підходу до класифікації правових актів, нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів ), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Враховуючи зазначене, в адміністративному суді можуть бути оскаржені рішення органу владних повноважень, що містять обов'язковість його приписів для позивача, або дії органу владних повноважень щодо процедури прийняття такого рішення, яке містить обов'язковість його приписів для позивача.

В даному випадку, акт службового розслідування має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, не містить обов'язкових приписів та розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, п. 2 ч. 3 ст. 205, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) та Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (адреса: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, 55/2) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 22 квітня 2016 року №79 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині застосування до директора Департаменту державної власності Міністерства оборони України ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.П. Катющенко

Т.О. Скочок