Решение № 72401643, 13.02.2018, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/10/18

ЄУН: 714/468/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді ОСОБА_1 з участі: секретаря судових засіданьОСОБА_2 представника позивачкиОСОБА_3 представника відповідачаОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання майна об’єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину спільної сумісної власності подружжя, –

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 11 квітня 1999 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 За період шлюбу у листопаді 2015 року, за спільні кошти вони придбали автомобіль ВАЗ “21099”, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який оформлений на відповідача. Вважає, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а тому їй належить 1/2 частка автомобіля, яку відповідач не визнає. Тому, просила суд визнати вищевказаний автомобіль об’єктом спільної сумісної власності подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину даного автомобіля.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини викладені в позовній заяві яку просив задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_7 проти задоволення позовних вимог позивачки заперечував, та вважав, що оскільки шлюбні відносини між сторонами фактично припинено у 2013 році, то спірний автомобіль який був придбаний відповідачем за час коли він проживав окремо від позивачки є його особистою власністю. Тому, в задоволенні позову слід відмовити.

На такі самі обставини послався і представник відповідача ОСОБА_4, який вступив у справу під час судового розгляду.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, вважає за необхідне зазначити про наступне.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тобто сторони, 11 квітня 1999 року уклали шлюб, який зареєстрували у виконкомі Тернавської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області, актовий запис № 03 (а.с.5).

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Під майном ч. 1 ст. 190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Судом встановлено, що за час шлюбу сторін, останні придбали автомобіль марки ВАЗ “21099”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_6 з 05 січня 2016 року, про що свідчать відомості регіонального центру МВС в Чернівецькій області (а.с. 62).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З огляду на предмет позову за даною справою в контексті положень вищевказаного законодавства, слід зазначити, що майно набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності, тоді як обов’язок доведення тієї обставини, що майно придбане у шлюбі є особистою власністю кого-небудь з подружжя, покладається на останнього.

Ураховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки належних та допустимих доказів придбання відповідачем спірного автомобіля за його особисті кошти під час шлюбу з позивачкою не здобуто, то означений автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу чи то виділення частки.

За змістом положень ст. 71 СК України кожному з подружжя може бути присуджено в особисту власність конкретну річ.

Приймаючи до уваги, що автомобіль марки ВАЗ “21099”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску є річчю неподільною, а сторони не дійшли згоди з приводу виділення його у власність одному з них та розміру компенсації на користь іншого, така компенсація не вносилась на депозитний рахунок суду, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивачки та визнання за нею право власності на 1/2 частину вищезазначеного автомобіля залишивши його у спільній частковій власності подружжя.

На підставі ст.ст. 60, 63, 70 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати автомобіль марки ВАЗ “21099”, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 об’єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ “21099”, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 лютого 2018 року.

Суддя