Постановление суда № 72391175, 23.02.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

23 лютого 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/2082/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Василяки Д.К. , розглянувши у порядку письмового провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу № 30 о/с від 28.08.2016 року; поновлення на роботі; стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Ухвалою суду від 21.02.18 провадження у справі зупинено до розгляду заяви про відвід судді. Вказану заяву передано до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу заяви про відвід судді відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Провадження у адміністративній справі № 821/2082/17 до розгляду заяви про відвід судді зупинено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2018 року справу розподілено судді Василяці Д.К.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно ч.11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Дослідивши заяву про відвід судді та надаючи оцінку її обґрунтованості, суд дійшов до наступного: відповідно до частин 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Суд зазначає, що заяву про відвід судді обґрунтовано тим, що позивачем в судовому засіданні 21.02.2018 р. заявлено клопотання про врегулювання спору за участі судді. Суд виніс ухвалу про залишення її без розгляду та оголосив вступну та резолютивну частину. Оскільки підстави відмови позивачу були не зрозумілі, тому ним було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для отримання повного тексту ухвали та роз'яснення ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя відмовився надати роз'яснення положення ст. 262 КАС України, не відповідав на поставленні питання, пояснивши, що тільки суддя задає питання. Крім того, суддя наполягав на тому, щоб позивач сів на місце.

ОСОБА_1 вважає, що вказані обставини є такими, що викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи.

Крім того, у заяві про відвід судді позивач посилався на його право на справедливий суд.

Суд зазначає, що виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року " Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції " і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Отже, самого лише посилання на необ'єктивність судді недостатньо для відводу такого судді, а необхідність довести належними доказами свою позицію покладається саме на заявника.

З огляду на заяву про відвід судді, суд зазначає, що ОСОБА_1 не навів обґрунтованості сумнівів у його неупередженості та об'єктивності, а обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді Попова В.Ф. у наслідках розгляду цієї справи. З огляду на таке, обставини викладені в заяві не є підставами для задоволення відводу. Будь-яких інших фактичних даних, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, судом не виявлено.

Таким чином, під час розгляду заяви про відвід судді не встановлено існування будь-якої з підстав, зазначених у статтях 36 - 38 Кодексу адміністративного судочинства України, для відводу судді Попова В.Ф.

За викладених обставин, заява ОСОБА_1 про відвід судді Попова В.Ф. від 21 лютого 2018 року не підлягає задоволенню.

Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про відвід судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова Віталія Федоровича в адміністративній справі № 821/2082/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Василяка Д.К.