Постановление суда № 72354891, 20.02.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3088/13-ц

2/212/450/18

У Х В А Л А

20 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., з участю: секретаря судового засідання Плотнікової Т.Б. представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за договором поруки, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2013 року позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вищевказаним позовом.

Ухвалою від 08.05.2013 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду по суті.

30.09.2013 року ухвалено рішення (заочне).

12.10.2017 року рішення (заочне) скасовано, справа призначена до розгляду на 27.11.2017 року.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10. 2017 року.

Відповідно до матеріалів справи, справа неодноразово призначалась до розгляду, проте позивач до суду, будучи належним чином поінформованими про час та місце розгляду справи, неодноразово не прибував, зокрема повторно на судові засідання, які були призначені на 27.11.2017, 15.01.2018, 20.02.2018 року.

Представник відповідача у судовому засідання наполягав на залишені позову без розгляду у зв’язку з неявкою позивача.

У судові засідання призначені на 27.11.2017, 15.01.2018, 20.02.2018 року, позивач не прибув. Матеріалами справи підтверджено, що позивача своєчасно та належним чином був сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, підтверджень щодо поважності причин його неявки суду не подав.

Згідно з ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Порядок вручення судових повісток врегульований ст. 130 ЦПК України.

Судова повістка юридичній особі направляється за місцем знаходження, відповідно до ч.10 ст. 128 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 43 ЦПК України визначені обов’язки сторін, а саме сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, та з’являтися в судове засідання за викликом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судові повістки направлені за місцем знаходження позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що відповідає ч.10 ст. 128 ЦПК України, адресами вказані у позові: адреса для листування 50027, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 6, та за місцем знаходження м. Киїів, вул. Артема, 60. Повістки були отримані та повернуті до суду з поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання». На думку суд позивач про усі судові засідання сповіщався належним чином, про свідчить поштове повідомлення.

Таким чином, суд з урахуванням вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України, суд вважає позивача належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, при цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили поважність причин неявки позивача у судові засідання на 27.11.2017, 15.01.2018, 20.02.2018 року. Заяви про розгляд справи у їх відсутність в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. 130, 223, 257, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за договором поруки - залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 21.02.2018 року

Суддя: Н. М. Ваврушак