Решение № 72349405, 22.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року Справа № 804/5897/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Боженко Н.В.,

судді – Коренев А.О., Сидоренко Д.В.

за участі секретаря судового засідання Трошиної А.С.,

розглянув в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу від 11 липня 2017 року № 259, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ХайдельбергЦемент Україна» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі – відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 липня 2017 року № 259 «Про погодження надання надр у користування» в частині введення в дію пункту 4 протоколу № 23 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 липня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Міністерство екології та природних ресурсів України не мало законних підстав для відмови у наданні погоджень надання надр у користування, у зв'язку з чим наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.07.2017 року № 259 «Про погодження надання надр у користування» в частині введення в дію пункту 4 протоколу № 23 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.07.2017 року є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем були надано повний пакет документів, який передбачений пунктом 2 додатку 1 до Порядку №615.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 12 грудня 2017 року провадження у справі було зупинено для надання представником позивача додаткових доказів, яке 06 лютого 2018 року ухвалою суду було поновлено.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення, в яких проти задоволення позову заперечував мотивуючи це тим, що позивачем не було надано усіх необхідних документів, а саме - висновку державної екологічної експертизи, яка передбачена Законом України "Про екологічну експертизу", у зв’язку з чим 10.07.2017 року комісією було прийнято рішення оформлене протоколом № 23, затверджене наказом від 11.07.2017 року № 259, щодо відмови у наданні погодження щодо продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, з огляду на недостатність природоохоронних заходів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватним акціонерним товариством «ХайдельбергЦемент Україна» до Державної геологічної служби України була подана заява № 03/02 від 30.03.2017 року разом із пакетом документів на внесення змін та продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 936 від 26.06.1997 року з метою видобування вапняків, глини ділянки № 3 Жовтокам’янського родовища у Дніпропетровській області (далі – Спецдозвіл № 936). Зазначена заява була зареєстрована в Держгеонадра за вх. № 6734/02/12-17 від 31.03.2017 року.

19 квітня 2017 року Державною геологічною службою України було надіслано до Міністерства екології та природних ресурсів України пакет документів для погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна».

10 липня 2017 року Комісією з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України було прийнято рішення оформлене протоколом № 23, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 259 від 11.07.2017 року щодо відмови ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» у наданні погодження щодо продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, з огляду на недостатність природоохоронних заходів для підтримання належного екологічного стану навколишнього природного середовища при користування надрами.

Не погоджуючись з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.07.2017 року № 259 «Про погодження надання надр у користування» в частині введення в дію пункту 4 протоколу № 23 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.07.2017 року позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 4 Кодексу України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через ОСОБА_1 України, ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

За приписами частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Частиною першою статті 19 вказаного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок №615).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 615 для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону.

Згідно з п.8 Порядку №615 для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, саме: копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою); пояснювальна записка з характеристикою об'єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців (для родовищ підземних вод); копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд; оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); структурна карта (для родовищ нафти і газу); характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками. До перелічених документів додаються: для підприємств, які розпочинають розробку родовища, - програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності; у разі продовження строку дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів та висновок з оцінки впливу на довкілля щодо провадження діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Як вбачається з копії заяви від 30.03.2017 року за №03/02 до неї були залучені всі документи, які визначені Порядком №615.

Також, відповідно до п.14 Порядку №615 Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі.

Органом з питань надання дозволу погоджується продовження строку дії дозволу на всі види користування надрами з Мінприроди у порядку, визначеному пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно до абз. 8 п. 9 Порядку № 615, для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

При цьому, дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу (абз. 7 п. 9 Порядку № 615).

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, Мінприродни надає погодження, яке у паперовому або електронному вигляді надсилає органу, який видає дозвіл.

Аналогічні норми закріплені в Регламенті погодження Мінприроди надання надр у користування затвердженого наказом Мінприроди №56 від 15.02.2016 року.

Відповідно до пункту 2 та пункту 5 Регламенту для здіснення погодження Мінприроди надання надр у користування Держгеонадра надсилає їх копії документів у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді до Мінприроди згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до Порядку №615.

Рішення комісії Мінприроди щодо надання надр у користування оформлюється протоколом та реалізується шляхом видання відповідного наказу Мінприроди.

Однак, відповідач, керуючись положеннями п."е" ч.1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" звернувся до позивача із листом від 22.05.2017 року про надання інформації стосовно наявності висновку державної екологічної експертизи, щодо запланованої діяльності, а також інших документів дозвільного характеру, однак не отримав необхідних документів.

Таким чином, відповідачем було додатково витребувано від позивача документи, надання яких не передбачено Порядком №615 та Регламентом погодження Мінприроди надр у користування, затвердженого наказом Мінприроди №56 від 15.02.2016 року, в тому числі погодження видачі дозволу не передбачає залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу.

При цьому, судом встановлено, що незважаючи на рішення Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України оформлене протоколом № 23, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 259 від 11.07.2017 року щодо відмови ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» у наданні погодження щодо продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, позивач 15.09.2017 року повторно звернувся до Державної геологічної служби України із заявою (вх. №15560/02/12-17) на внесення змін та продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 26.06.1997 року № 936 з тотожним пакетом документів, який був поданий разом із заявою від 30.03.2017 року № 03/02.

24 листопада 2017 року наказом Міністерства екології на природних ресурсів України № 444 «Про погодження надання надр у користування» введений в дію протокол № 32 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 24.11.2017 року, пунктом 2.1. якого ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» надане погодження на продовження терміну дії Спецдозволу № 936.

Станом на 01.02.2018 року заява ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» з доданими до неї додатками опрацьована Держгеонадрами та підготовлена на розгляд Комісією з питань надрокористування.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що Міністерством екології та природних ресурсів України за результатами розгляду однакових пакетів документів прийнято два протилежні за змістом рішення, так, зокрема, в одному випадку відмовлено в продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами (наказ № 259 від 11.07.2017 року), у зв'язку з ненаданням висновку державної екологічної експертизі, а в іншому надане погодження на продовження терміну дії (наказ № 444 від 24.11.2017 року), із зазначенням умови - наявність позитивного висновку державної екологічної експертизи.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було додатково витребувано від позивача документи, надання яких не передбачено Порядком №615 та Регламентом погодження Мінприроди надр у користування, затвердженого наказом Мінприроди №56 від 15.02.2016 року та прийняття відповідачем наказу № 444 «Про погодження надання надр у користування», яким введений в дію протокол № 32 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 24.11.2017 року, пунктом 2.1. якого ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» надане погодження на продовження терміну дії Спецдозволу № 936, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.07.2017 року № 259 «Про погодження надання надр у користування» в частині введення в дію пункту 4 протоколу № 23 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.07.2017 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу від 11 липня 2017 року № 259 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 липня 2017 року № 259 «Про погодження надання надр у користування» в частині введення в дію пункту 4 протоколу № 23 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 липня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства екології та природних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37552996) на користь Приватного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» (код ЄДРПОУ 00292923) судові витрати у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 22.02.2018 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4