Постановление суда № 72321733, 16.02.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/2349/13-ц

Провадження №6/460/16/18

УХВАЛА

16.02.2018 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Кондратьєвої Н.А.

за участю секретаря Юрчишині В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яворові подання старшого державного виконавця Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1,

встановив:

Старший державний виконавець Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 звернулася в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, покликаючись на те, що в них на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 460/2349/13-ц виданого Яворівським районним судом Львіської області від 04.07.2014 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 775086,68 грн.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 08.11.2017 року, скасовано ухвалу Яворівського районного судуд Львівської області від 22.12.2016 року та передано питання про розгляд подання на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судове засідання державний виконавець Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 не з’явився, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути подання на підставі наявних документів.

Згідно з ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у поданні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З огляду на дану норму Конституції України, слід прийти до висновку, що обмеження особи права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, є обмеженням її конституційного права на свободу пересування, гарантованого державою.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянину України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України:

1. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

2. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

3. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

4. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Як вбачається із матеріалів подання, такі не містять будь-яких відомостей про прийняття державним виконавцем заходів щодо виконання постанови, не зазначено, які обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 має намір виїхати за межі України, не зазначено якими доказами підтверджуються такі обставини, і яка є необхідність в тимчасовому обмеженні ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Крім того, суду не надано доказів на підтвердження того, що боржнику відомо про відкрите виконавче провадження, чи мали місце виклики боржника державним виконавцем до відділу ДВС і доказів того, що боржник не з'являється без поважних причин до відділу ДВС на такі виклики, а також доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за межі України на постійне місце проживання, не виконавши зобов’язань.

Зважаючи на викладене вище, суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням іншого органу (посадової особи), а вжиті державним виконавцем заходи по примусовому виконанню цих зобов'язань вичерпані та не принесли позитивного результату.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи подання є необґрунтованими, а тому в поданні слід відмовити.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст. 11, 32 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, суд –

ухвалив:

У задоволенні старшого державного виконавця Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області в порядку визначеному главою першою розділу п’ятого ЦПК України або в той самий строк через Яворівський районний суд в порядку передбаченому п. 15.5 розділу тринадцятого ЦПК України.

Суддя Н.А.Кондратьєва