Постановление № 72292945, 14.02.2018, Харьковский апелляционный хозяйственный суд

Дата принятия
14.02.2018
Номер дела
922/3285/17
Номер документа
72292945
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р. Справа № 922/3285/17

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

та за участю:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 02.01.2018);

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 55 від 24.10.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного агентства резерву України (вх. №129 Х/2) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області об 11 годині 50 хвилин 27.11.2017 суддею Чистяковою І.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області повний текст складено та підписано 04.12.2017 у справі № 922/3285/17

за позовом Державного підприємства "ОСОБА_3 база № 85" Державного агентства резерву України (ідентифікаційний код 22675081) м. Барвінкове, Харківська область, вул. Київська буд. 2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача :

Держане агентство резерву України (код ЄДРПОУ 37472392) м. Київ, вул. Пушкінська, 28

до ТОВ "Покровське Борошно" (ідентифікаційний код 37943601), м. Чугуїв, вул. Мічуріна, буд. 8

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ТОВ "Борошно Покровське" (ідентифікаційний код 38889975), Харківська область, м. Чугуїв, вул. Мічуріна, буд. 8

2) Приватне підприємство "Агроінвест" (ідентифікаційний код 32643800), Донецька область, місто Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48А/1

3) ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (ідентифікаційний код 40951806) Харківська область, м. Харків, пр-т Московський, буд. 142

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "ОСОБА_3 база №85" Державного агентства резерву України звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровське борошно", в якій позивач просить суд визнати недійсним договір поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015, укладений між позивачем та відповідачем. В обґрунтування заявлених вимог зазначає на те, що правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості між представниками сторін, що призвело до несприятливих наслідків для особи, яку представляють.

Позивач зазначає, що паралельно з укладенням спірного договору без процедури тендерних торгів між ДП "ОСОБА_3 база №85" та TOB "Борошно Покровське'' було укладено договір №25-01 від 25.01.2016.

На виконання умов договору №25-01 від 25.01.2016, 26 та 27 січня 2016 року позивач сплатив 2000000,00 грн. та 3500000,00 грн. на користь TOB "Борошно Покровське'' за кукурудзу без ПДВ (платіжні доручення №85 та № 93).

Позивач також зазначає про відсутність листів вимог про поставку товару за договором №25-01 від 25.01.2016, товарно-транспортних накладних на потавку/відвантаження товару, повернення коштів від усіх контрагентів, позовних заяв до суду, судових повісток, рішень та постанов суду.

Таким чином, на думку позивача, перебуваючи на посаді директора ОСОБА_4 26 та 27 січня 2016 здійснила перерахування коштів до TOB "Борошно Покровське" за кукурудзу на суму 5,5 млн. грн. поставка якого фактично не здійснювалась, що напряму перебувало у зв'язку з укладенням оспорюваного Договору.

На підставі викладеного позивач прийшов до висновку, що спірний правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості керівника позивача ОСОБА_5, яка діяла від імені позивача з відповідачем, з метою штучного створення заборгованості позивача, у зв'язку з чим договір поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015 має бути визнано недійсним на підставі ч. 1 ст. 232 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.11.2017 року у справі №922/3285/17 (суддя Чистякова І.О.) в позові відмовлено. Господарський суд першої інстанції дійшов висновків про недоведеність позовних вимог.

Державне агентство резерву України не погодилось з прийнятим у справі рішенням та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на незаконність оскаржуваного рішення та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2017 року у справі №922/3285/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП "ОСОБА_3 база № 85" про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарської продукції № 07/12-2 від 07.12.2015.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 14.02.2018.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 задоволено клопотання Державного агентства резерву України про участь в судовому засіданні 14.02.2018 в режимі відеоконференції. Доручено Апеляційному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання 14.02.2018 в режимі відеоконференції.

У встановлений апеляційним господарським судом строк відзивів на апеляційну скаргу та пояснень сторони та треті особи не надали.

В судове засідання 14.02.2018 Державне агентство резерву уповноваженого представника ані до апеляційного суду м. Києва, ані до Харківського апеляційного господарського суду не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою поштового відділення про вручення 19.01.2018.

Зважаючи на належне повідомлення сторін та третіх осіб про час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом виконані вимоги процесуального закону щодо забезпечення участі в судовому засіданні сторонам та іншим учасникам провадження у справі та реалізації їх прав. Враховуючи наведене не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.02.2018 представник позивача пояснив, що підтримує вимоги заявленої апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній, та просить її задовольнити. Скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні 14.02.2018 представник відповідача заперечував проти вимог апелянта та вважає доводи скарги та позивача безпідставними. Просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суду вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується дослідженням наявних в матеріалах справи доказів 07 грудня 2015 року між Державним підприємством "ОСОБА_3 №85" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Покровське борошно" (надалі - Покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.3. Договору, Поставка Товару здійснюється партіями. Обов'язок поставки Товару у Постачальника виникає після здійснення Покупцем 100% передоплати за Товар в повному обсязі за обумовлену кількість Товару, який зазначений у специфікації.

Договір з боку ДП "ОСОБА_3 база № 85" укладався директором ОСОБА_5, яка діяла на підставі статуту.

Згідно специфікації №1 від 07.12.2015 до Договору, Постачальник зобов’язується поставити товар – кукурудза ГОСТ 13634-90 в кількості 2050,00 метричних тон, за ціною 2670,00 грн. без ПДВ на загальну суму 5473500,00 грн.

На виконання умов Договору, Покупцем була здійснена попередня оплата за Товар у загальній сумі на 5500000,00 грн. Зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 64 (2000000 грн) від 26.01.2016 та № 65 (3500000 грн) від 27.01.2016 (а.с. 10-11 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, Покупцем направлена претензія №1 (вих. №6-18 від 18.02.2016) на адресу Постачальника із вимогою повернення перерахованої попередньої оплати в розмірі 5500000,00 грн. на поточний розрахунковий рахунок з причини того, що покупець не має на сьогоднішній день необхідності і доцільності отримання цього товару від постачальника.

Крім того, 17 березня 2016 року між Постачальником та Покупцем укладено додаткову угоду №1/1 до договору 07/12-2 від 07.12.2015 року, відповідно до пункту 1-го якої сторони передбачили, що керуючись ст. 693 ЦК України, у зв'язку із неможливістю поставити товар за цінами визначеними спеціфікацією №1 від 07.12.2015 року до договору 07/12-2 від 07.12.2015 року, постачальник зобов'язується повернути отриману від покупця попередню оплату у розмірі 5500000,00 грн. в термін до 31.03.2016 року. Пунктом другим додаткової угоди сторони домовились продовжити термін дії договору № 07/12-2 від 07.12.2015 до 31.12.2017.

В подальшому на підставі договору про відступлення права вимоги №3-05/10 від 17.06.2016 ТОВ "Покровське борошно", як первісний кредитор, передав ПП "Агроінвест", як Новому кредиторові, право вимоги за Договором поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07 грудня 2015 року. Новий кредитор одержав право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором зі сплати грошових коштів (виконання грошового зобов'язання зі сплати грошових коштів, виконання грошового зобов'язання, строк виконання якого за умовами Основного договору на дату укладання цього договору вже настав) у розмірі 5500000,00 грн. (п’ять мільйонів п’ятсот тисяч гривень 00 копійок), а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором.

В подальшому, 21 листопада 2016 року між Приватним підприємством "Агроінвест" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №3-21/11 (надалі - Договір про відступлення права вимоги).

Згідно з п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги, ПП "Агроінвест" (Первісний кредитор) на правах кредитора, згідно ст.ст. 512-519 ЦК України передає, а ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (Новий кредитор) приймає на себе право вимоги, яке належить ПП "Агроінвест" (Первісному кредиторові) за Договором про відступлення права вимоги №3-05/10 від 17.06.2016, яким було відступлено право вимоги від ТОВ "Покровське борошно" (код ЄДРПОУ 37943601) до ПП "Агроінвест" за договором поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від "07" грудня 2015 року (далі - Основний договір).

ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (Новий кредитор) стає кредитором за Основним договором, укладеним між ТОВ "Покровське борошно" та Державним підприємством "ОСОБА_3 база №85".

ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (Новий кредитор) одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором зі сплати грошових коштів (виконання грошового зобов'язання зі сплати грошових коштів, виконання грошового зобов'язання, строк виконання якого за умовами Основного договору на дату укладання цього договору вже настав) у розмірі 5500000,00 грн. (п’ять мільйонів п’ятсот тисяч гривень 00 копійок), а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором.

21 листопада 2016 року ПП "Агроінвест" повідомило ДП "ОСОБА_3 база №85" про зміну кредитора (отримано 22.11.2016 вх. №409/1).

05 грудня 2016 року ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" на адресу ДП "ОСОБА_3 база №85" був направлений лист, у якому ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" вимагало погасити заборгованість у строк 7 (семи) календарних днів з моменту одержання листа-вимоги.

У зв'язку з невиконанням ДП "ОСОБА_3 база №85" вимоги, ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції № 07/12-2 від 07.12.2015 року в розмірі 5500000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.04.2017 у справі №922/553/17 стягнуто з ДП "ОСОБА_3 база №85" суму заборгованості 5500000,00 грн. за договором поставки сільськогосподарської продукції № 07/12-2 від 07.12.2015.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі №922/553/17 рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2017 залишено без змін.

Як зазначено вище, звертаючись з позовом про визнання недійсним договору поставки № 07/12-2 від 07.12.2015, позивач посилається на ч. 1, 2 статті 203 ЦК України та ч.1 статті 232 ЦК України. вказує на те, що директор ОСОБА_5, виступаючи від імені ДП "ОСОБА_3 база № 85", створила значну заборгованість, діючи у змові з іншою стороною.

Господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки дійшов висновку про те, що позивачем не доведено підстав, з якими Закон пов'язує недійсність правочину.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірними та обґрунтованими такі висновки місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За загальним правилом зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частинами 1-4 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 232 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Відповідно до Статуту ДП "ОСОБА_3 база № 85" основною метою створення та діяльності підприємства є отримання прибутку від господарської діяльності і інтересах підприємства та уповноваженого органу управління, задоволення державних та громадських потреб на продукцію, роботи та послуги, які надаються підприємством внаслідок здійснення як в України так і за її межами підприємницької діяльності. Підприємство має право самостійно здійснювати експортні та імпортні операції, закуповувати сільськогосподарську продукцію. Підприємство діє на принципах господарської самостійності і самоокупності.

Підприємство має право укладати договори (контракти), що відповідають меті, предмету та напрямкам діяльності підприємства, які не суперечать вимогам законодавства України та щодо укладення яких не має заборон, які прямо передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2012 року між головою Державного агентства резерву України та ОСОБА_5, було укладено контракт № 47/12 (а.с. 181) та додаткові угоди до нього (надалі - Контракт), відповідно до умов якого ОСОБА_5 була призначена на посаду директора позивача.

Пунктом 2.2. Контракту передбачено, що керівник має право діяти без довіреності від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські та інші угоди. Жодного обмеження керівника (ОСОБА_5В.) щодо укладання або узгодження на укладання угод ані контракт, ані додаткові угоди до нього не передбачають.

Вищевикладене також підтверджується інформацією, яка міститься у ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно позивача, відповідно до якої, ОСОБА_5 була підписантом ДП "ОСОБА_3 база №85" без обмежень.

Апелянт не спростував належними та допустими доказами вказану інформацію.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія вважає таким, що відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства висновок місцевого господарського суду про те, що під час укладення спірного договору директор ОСОБА_5 діяла в межах своїх повноважень. Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження своїх посилань щодо перевищення ОСОБА_5 повноважень при укладення оспорюваного договору.

Також позивачем не доведено наявності інших підстав, передбачених законом, які б свідчили про недійсність спірного правочину або його невідповідність вимогам закону.

Посилання позивача на наявність у діях директора ОСОБА_5 злочинної домовленості з іншою стороною при укладенні договору № 07/12-2 від 07.12.2015 судова колегія також вважає безпідставними, оскільки вони не підтверджені жодними доказами, а є лише припущеннями позивача. В матеріалах справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили, відповідно посадової особи ДП "ОСОБА_3 база №85" ОСОБА_5 або інші належні та допустимі докази на підтвердження зазначених позивачем обставин наявності зловмисної домовленості.

Сама лише наявність заборгованості у позивача не може вважатися доказом зловмисної домовленості, а свідчить про настання певних наслідків ведення господарської (підприємницької) діяльності позивача.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім того, позивач в обґрунтування наявності домовленості вказує на те, що позивач після укладення оспорюваного договору уклав інший договір № 25-01 з ТОВ "Борошно покровське" на поставку кукурудзи. На виконання вказаного договору перерахував ТОВ "Борошно покровське" 5 500 000 грн. за платіжними дорученнями № 85 та № 93 26.01.2016.

Однак, судова колегія зазначає, що правомірність договору № 25-01 не є предметом розгляду даної справи. Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії ухвали Господарського суду Харківської області у справі № 922/901/17 ДП "ОСОБА_3 база № 85" заявило кредиторські вимоги до ТОВ "Борошно покровське" в розмірі 5 500 000 грн. Зазначені вимоги визнані судом правомірними та включені до реєстру вимог кредиторів, який затверджений судом.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Харківського апеляційного господарського суду України вважає, що висновки, викладені у рішенні Господарського суду Харківської області від 27.11.2017 по справі № 922/3285/17, відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві. Судова колегія не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, документально не підтверджені та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування рішення.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору, який сплачений апелянтом за звернення з апеляційною скаргою, відшкодуванню не підлягають та покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 254, 269, 270, 273, п.1 ч. 1 статті 275, 276 ГПК України Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2017 у справі № 922/3285/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дати складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19.02.2018

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 72292945 ?

Документ № 72292945 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 72292945 ?

Дата ухвалення - 14.02.2018

Яка форма судочинства по судовому документу № 72292945 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 72292945 ?

В Харьковский апелляционный хозяйственный суд
Предыдущий документ : 72292940
Следующий документ : 72292953