Решение № 72280319, 25.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2018 року №826/7345/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Вєкуа Н.Г., Костенко Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1, (далі - позивач), до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, (далі - відповідач-1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, (далі - відповідач-2, Держархбудінспекція), про:

- визнання протиправними дій відповідача-1 у відмові зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивачем у Київській області, у Києво-Святошинському районі, в Бобрицькій сільській раді, в садовому товаристві "Смарагди" від 19.10.2016 р.;

- зобов'язання відповідача-1 зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивачем у Київській області, у Києво-Святошинському районі, в Бобрицькій сільській раді, в садовому товаристві "Смарагди" від 19.10.2016 р.;

- зобов'язання відповідача-2 внести відомості про зареєстроване відповідачем-1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивачем у Київській області, у Києво-Святошинському районі, в Бобрицькій сільській раді, в садовому товаристві "Смарагди" від 19.10.2016 р. до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих, будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів.

У відповідному судовому засіданні судом, згідно зі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), допущено заміну первинного відповідача-1 на належного - Держархбудінспекцію.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що суб'єктом владних повноважень безпідставно відмовлено позивачу у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме відмовлено з формальних підстав, таких як незазначення повної інформації про земельну ділянку та підписання повідомлення не замовником, а його представником.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити повністю. Присутні у судовому засіданні представники сторін заявили письмове клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Представником позивача за довіреністю подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт (найменування об'єкта будівництва: садовий будинок і гараж; вид будівництва: нове будівництво; категорія складності: ІІ; адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Бобрицька сільська рада, садове товариство "Смарагди").

Листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 28.12.2016 р. № 10/10-66/2812/02 позивача повідомлено, що у поданому позивачем повідомленні інформація щодо земельної ділянки зазначена неповно.

Крім того, з 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України «Про захист персональних даних», відповідно до ч. 1 ст. 11 якого, підставою для обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Статтею 2 Закону визначено, що згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про її надання.

У повідомлені на останній сторінці у графі щодо згоди на оброблення персональних даних необхідно зазначити підпис замовника, разом з тим, у поданому позивачем повідомленні у вказаній графі стоїть підпис іншої особи за дорученням.

Вважаючи вказану відмову безпідставною та протиправною, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», (далі - Закон), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст. 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. № 294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 408) затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, згідно з п. 1 якого, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом, норми якого спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 р. № 747), (далі - Порядок у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), також визначено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою, наведеною у додатках 1, 2 до цього Порядку, подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта.

Пунктом 9 вказаного Порядку, у свою чергу, обумовлено, що дані щодо отриманих повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт; зареєстрованих декларацій; виданих, анульованих дозволів; повернення декларацій для усунення виявлених недоліків, відмови у видачі дозволів; отриманих повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт; отриманих декларацій про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін у повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт, або декларації у зв'язку з технічною помилкою; скасування реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт, або декларацій вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження.

З аналізу викладених норм вбачається, що особа, яка має намір розпочати будівельні роботи об'єкта, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта, і не потребує реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, повинна подати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт. При цьому, повідомлення може бути подано як особисто замовником, так і його уповноваженою особою.

Отже, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що той факт, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт підписано та подано не позивачем як замовником, а його уповноваженою особою, - не є порушенням норм законодавства.

Стосовно посилання відповідача на норми Закону України «Про захист персональних даних», суд зазначає, що спеціальним законодавством у сфері містобудівної діяльності не визначено, що графа повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яка стосується надання згоди на обробку персональних даних, має бути підписана виключно замовником. Навпаки, виходячи зі змісту викладених вище норм, як вже зазначено вище, нормами спеціального законодавства чітко визначено, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт може бути подано уповноваженою особою замовника, а отже, також може бути підписано уповноваженою особою замовника.

До того ж, що у матеріалах справи міститься копія довіреності, видана позивачем на ім'я ОСОБА_3, якою і підписано та подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, з якої вбачається, що позивач уповноважив вказану особу представляти свої інтереси у тому числі у Держархбудінспекції та її територіальних органах та, як наслідок, підписувати та подавати відповідні документи.

Стосовно твердження відповідача про незазначення у повідомленні про початок виконання будівельних робіт серії документу, на підставі якого набуто право на земельну ділянку, а саме договору купівлі-продажу земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Зі змісту повідомлення про початок виконання будівельних робіт вбачається, що у графі «дата, серія, номер документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, дата, номер договору суперфіцію (необхідно зазначити)», викладено, що земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2325 від 18.07.2014 р., видавник: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко В.В., згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №24427146 від 18.07.2014 р., серія ЕАІ №023208, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Зважаючи на викладене та дослідивши зміст форми «повідомлення про початок виконання будівельних робіт / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт», яка є додатком 2 до Порядку, суд робить висновок, що твердження суб'єкта владних повноважень про зазначення у повідомленні про початок виконання будівельних робіт неповної інформації про земельну ділянку є помилковими.

Таким чином, підсумовуючи все викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову. При цьому, суд звертає увагу, що позовні вимоги мають бути задоволенні шляхом зобов'язання відповідача внести до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке було подано уповноваженою особою позивача до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. Саме вказаний спосіб є належним способом захисту прав позивача, оскільки визнання протиправними дій відповідача саме по собі не зможе призвести до відновлення порушених прав та інтересів позивача. Вище вказаними Законом та Порядком не передбачено процедури реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. При цьому, дані щодо повідомлення мають бути включені до реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд зазначає, що відповідно до норм КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017 р., розгляд справи здійснювався колегією суддів, а тому і рішення у даній справі прийнято колегією у складі трьох суддів.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке було подано уповноваженою особою ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

3. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Суддя Н.Г. Вєкуа

Суддя Д.А. Костенко