Решение № 72246613, 12.02.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/930/17

Провадження № 2/486/66/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого Волкової О. І.

при секретарі Зацепіній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоелектро-Україна" про визнання договору удаваним правочином та стягнення суми несплаченої за договором заробітної плати , -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору удаваним правочином та стягнення суми несплаченої за договором заробітної плати.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 01.02.2017 року він уклав договір №010217/1-ЮФ про надання послуг з директором Южноукраїнської філії ТОВ «Термоелектро-Україна". Строк дії договору з 01.02.2017 по 15.02.2017 року. 16.02.2017 року був складений акт №1 прийому передачі наданих послуг. Загальна вартість виконаних робіт склала 6080 грн. Зазначає, що укладений договір у формі цивільно-правового договору був трудовим договором та він фактично виконував обов’язки водія на транспортному засобі. Розрахунок за виконану роботу він не отримав. У зв’язку з цим просить визнати договір удаваним правочином та стягнути суму несплаченої за договором заробітної плати.

Позивач у судове засідання 12.02.2018 року не з’явився причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги свого довірителя підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений через оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» №27 від 0708 лютого 2018 року (а.с. №77) та шляхом виклику через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України.

Суд тривалий час розглядав справу із-за неналежної поведінки позивача та його представника та процесуальної поведінки відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до ксерокопії договору №010217/1-ЮФ від 01.02.2017 року ОСОБА_1 зобов’язувався надати послуги водія автобуса з 01.02.2017 по 15.02.2017 . Вартість даних послуг встановлена договором та складає 6080 грн.(а.с. 4-5).

Згідно ксерокопії акту №1 прийому –передачі наданих послуг від 16.02.2017 року до договору №010217/1-ЮФ від 01.02.2017 року засвідчено, що виконавець здав, а замовник прийняв надані послуги.(а.с.6).

Матеріали справи містять претензійний лист від 24.07.2017 року підтвердження про отримання якого позивачем не надано.(а.с.7)

У судовому засіданні представником позивача не доведено позовні вимоги та не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачем на підтвердження своїх вимог суду не надано будь-яких доказів, а ксерокопії документів, які позивачем долучено до матеріалів справи суд не може визнати належним доказом.

Суд вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази бере до уваги, що представник позивача не довів свої позовні вимоги відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, тому вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи те, що у позові ОСОБА_1 відмовлено повністю, та що позивач у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то у відповідності до ч.7 ст.141 ЦПК України, судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.. 1, 2, 5, 10, 11, 76-81, 89, 241,258, 263-265, 354 ЦПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоелектро-Україна" про визнання договору удаваним правочином та стягнення суми несплаченої за договором заробітної плати - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Повний текст рішення складено 14.02.2018

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_2