Решение № 72230482, 08.02.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2252/17

Провадження № 2/352/357/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої – судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Кукули О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Марковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на будинковолодіння у порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася у суд з позовом до відповідача про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на будинковолодіння у порядку спадкування за законом.

Заявлений позов обґрунтовувала тим, що її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були співвласниками будинковолодіння по вул. Біляєва, 36 в с. Марківці Тисменицького району Івано-Франківської області. Вартість будинковолодіння на даний час становить 60003 грн. Після смерті батька 03.06.1993 р. належну йому ? частину будинковолодіння успадкувала відповідно до вимог ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) його дружина ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Однак, мама не оформила своїх спадкових прав. Після смерті 07.07.2010 р. мматері позивачка як єдиний спадкоємець за законом першої черги прийняла спадщину відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом з мамою на час відкриття спадщини за місцем свого проживання та реєстрації у с. Скопівка Коломийського району Івано-Франківської області. Інших спадкоємців немає. З огляду на те, що правовстановлюючий документ на будинковолодіння відсутній, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку, про що свідчить відмова нотаріуса у видачі свідоцтва. Тому просила встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем у будинковолодінні № 22 по вул. Шевченка в с. Скопівка Коломийського району Івано-Франківської області на час відкриття спадщини та визнати за нею право власності на будинковолодіння у порядку спадкування за законом після смерті матері.

Позивачка та її представник у судове засідання не з’явилися, у поданій суду заяві представник позивачки просив справу розглянути у його відсутності та відсутності позивачки, позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, у поданій суду заяві відповідач позов визнав, щодо його задоволення не заперечував, просив справу розглянути у відсутності свого представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що батьки позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були співвласниками на праві спільної сумісної власності подружжя будинковолодіння № 36 по вул. Біляєва в с. Марківці Тисменицького району Івано-Франківської області, 1959 року побудови. Право власності на будинковолодіння підтверджується відповідним записом у погосподарській книзі сільської ради, однак, належний правовстановлюючий документ відсутній, реєстрація права власності не проводилась. Інвентаризаційна вартість будинковолодіння на даний час складає 60003 грн.

Після смерті 03.06.1993 р. ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну йому ? частину будинковолодіння, яку прийняла його дружина ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.), ставши одноосібним власником спірного будинковолодіння.

Після смерті 07.07.2010 р. ОСОБА_3 позивачка як єдиний спадкоємець за законом першої черги прийняла спадщину відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом з матір'ю по вул. Шевченка, 22 в с. Скопівка Коломийського району Івано-Франківської області.

Вказані обставини, які відповідачем не оспорювались, підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

З огляду на те, що відсутність правовстановлюючого документу на будинковолодіння унеможливлює отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку, за нею слід визнати право власності на вказане будинковолодіння у порядку спадкування за законом після померлої матері, встановивши факт її постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265, 319 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини станом на 07 липня 2010 року у будинковолодінні № 22 по вул. Шевченка в с. Скопівка Коломийського району Івано-Франківської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння № 36 по вул. Біляєва в с. Марківці Тисменицького району Івано-Франківської області вартістю 60003 грн. у порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16.02.2018 р.

Головуюча М.М.Хоминець