Постановление суда № 72197646, 14.02.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/86/18

ун. № 759/10412/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Оздоби М.О.,

при секретарі судового засідання - Левчиній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016100000000224 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286; ч.1 ст.309 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Марушій О.А.,

захисник - Мисак В.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1,

інші учасники: потерпілі - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представник потерпілого - ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

01.06.2017р. до Святошинського районного суду м.Києва надійшло кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016100000000224 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286; ч.1 ст.309 КК України, відповідно до ухвали Апеляційного суду м.Києва від 16.05.2017року.

Судове провадження на підставі зазначеного обвинувального акту судом не завершено.

Прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого, зважаючи на стадію судового розгляду ухилитись від суду та не виконати його процесуальні рішення.

Потерпілі та їх представник ОСОБА_5 підтримали думку прокурора та вважали за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Захисник обвинуваченого Мисак В.О. заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та просив змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на домашній арешт, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені та відсутні, в судовому засіданні допитані всі свідки зі сторони обвинувачення, досліджені всі матеріали кримінального провадження, отже наявні раніше ризики на даний час перестали існувати. Обвинувачений думку захисника підтримав та просив врахувати, що з урахування «Закону Савченко», він майже відбув покарання.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст.177, 178 КПК України, суд оцінивши в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні як середнього ступеня так і тяжкого злочину, що призвело до загибелі людини та являє собою особливу суспільну небезпеку, а також інші обставини, суд приходить до висновку, що продовжує залишатися достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Фактичні обставини, якими суд раніше обґрунтовував існування такого ризику, своєї актуальності не втратили.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України суд приймає до уваги також дані про особу обвинуваченого, зокрема його соціальні зв'язки, а також вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, та не визнає їх такими, що збільшують довіру до обвинуваченого на стільки, щоб ризик переховування з їх боку вважати менш значимим.

На даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинуваченого, а також строки даного судового провадження такими, що виходять за рамки розумних, необхідних і достатніх для досягнення визначеної процесуальним законом завдання кримінального провадження, враховуючи поведінку учасників кримінального провадження, його складність. Відтак швидкість даного судового процесу важлива, проте разом з тим дотримання при цьому конституційного права громадян на справедливий суд - являє собою ще більший правовий інтерес, а тому продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод».

За сукупності наведених вище обставин, суд вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту на максимальний строк, оскільки відсутні підстави вважати, що всі інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.

Суд, керуючись правилами ч. 4 ст. 183, ч. 5 ст. 176 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення обвинуваченому розміру застави.

Керуючись ст. ст. 197, 331, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою на шістдесят днів, тобто до 14.04.2018 року включно та утримувати на гаупхвахті ЦУ ВСП по м. Києву та Київській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: