№ 72164521, 05.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р. Справа№ 911/2240/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Щербаков Р.В. голова правління

від відповідача 1 Швець С.С. довіреність № 4168/1-7 від 03.11.17

від відповідача 2 не з'явився

від третьої особи Швець С.С. довіреність № 01-34/26 від 10.01.18

розглянувши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр 1/11"

на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2017 по справі №911/2240/17 (суддя Янюк О.С.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр 1/11

до 1. Білоцерківської міської ради Київської області

2. Фізичної особи-підприємця Безверхньої Людмили Миколаївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради

про витребування майна з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центр 1/11» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківської міської ради Київської області (далі відповідач-1, Білоцерківська міська рада) про витребування майна з незаконного володіння, а саме кладові №XXXVII та №XXXIII, що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Торгова площа, 1/11. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 600,00грн та судові витрати по оплаті послуг з надання правової допомоги ОСББ «Центр 1/11».

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2017 по справі №911/2240/17 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявне у позивача право власності, зареєстроване у встановленому законом порядку, на спірні підвальні приміщення. Факт знаходження майна на балансі особи сам по собі не є доказом права власності чи законного володіння. Також, судом встановлено, що відповідач 2 користується спірними підвальними приміщенням на підставі Договору та Закону, а отже є належним користувачем.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр 1/11" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2017 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що місцевий господарський суд не встановив статус спірного приміщення, не дослідив та не надав йому оцінки, але при цьому вказав, що спірне приміщення є нежитловим самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, залишив поза увагою наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують, що спірне приміщення є допоміжним, неподільним спільним майном всіх співвласників будинку, відчуження яких, заборонено законом. Крім того, суд безпідставно прийняв витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.03.2017 про реєстрацію підвального приміщення №35. Також, суд залишив поза увагою, що Білоцерківська міська рада не мала правових підстав передавати у комунальну власність спірне приміщення після створення в будинку ОСББ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Центр 1/11" відновлено строк подання апеляційної скарги, справу прийнято до провадження та призначено до розгляду 16.01.2018.

В судовому засіданні 16.01.2018 позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості останньому залучити до справи адвоката для представництва інтересів ОСББ "Центр 1/11".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 відкладено розгляд справи до 05.02.2018.

В судове засідання 05.02.2018 з'явились представники позивача, відповідача 1 та третьої особи.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився. Про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Представник позивача в судовому підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2017.

Представник відповідача 1 та третьої особи в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2017.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, колегія суддів встановила наступне.

11 листопада 2013 року між УКВК Білоцерківської міської ради (орендодавець) та ФОП Безверхньою Л.М. (орендар) укладено договір оренди №938 нежитлового приміщення (далі Договір, т. 1 а.с. 195-196).

Відповідно до умов Договору, орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 57,0 м2, розташоване в підвалі чотирьохповерхового цегляного будинку за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Торгова площа, 1/11, яке перебуває на балансі ЖЕК №6.

Згідно з п.п. 2.1, 2.3 Договору, передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому передачі. Нежитлове приміщення вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада м.Білої Церкви, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 Договору).

Договір діє з 11.11.2013 до 10.11.2014 (п.10.1 Договору).

Крім того, між орендарем та орендодавцем підписано аналогічні договори від 24.12.2015, який діяв до 30.11.2016 та від 13.01.2017, який діє до 31.10.2019.

Так, на виконання п.п. 2.1 та 2.3 Договорів, між орендодавцем та орендарем підписано без зауважень ряд актів про прийом-передачу нежитлового приміщення, площею 57,0 м2 за адресою: м. Біла Церква, Торгова площа, 1/11 від 11.11.2013, від 24.12.2015 та 13.01.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, ОСББ «Центр 1/11» з 01.07.2016 самостійно обслуговує багатоквартирний будинок, що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Торгова Площа, 1/11. В той же час, зазначені приміщення використовуються відповідачем 2 на підставі договору оренди від 24.12.2015, укладеного з Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради. В зазначених приміщеннях проходять комунікації, необхідні для обслуговування житлового будинку, та якими мають право користуватись усі власники квартир у житловому будинку. Позивач зазначає, що користування відповідачем 2 та Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради вказаними підвальними приміщеннями є незаконним, а тому останні підлягають поверненню позивачу.

Місцевим господарським судом встановлено, що в житловому будинку, який розташований за адресою м. Біла Церква, Торгова площа, 1/11 створено ОСББ «Центр 1/11», про що 27.04.2016 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В зв'язку із зазначеним, 01.07.2016 вказаний житловий будинок передано з балансу ЖЕК №6 на баланс ОСББ «Центр 1/11».

Як вбачається з акту приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.07.2016, ЖЕК №6 передав на баланс ОСББ «Центр 1/11» житловий будинок площею 1978 м2 разом із сходовими клітками у кількості 249, водопроводом довжиною 294м, каналізацією довжиною 270м, центральним опаленням довжиною внутрішньобудинкових мереж 1386 м, електроосвітленням довжиною 180м.

Так, відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 26.12.2016, на нежитлове підвальне приміщення №35 у житловому будинку знаходяться підвальні приміщення загальною площею 60,4 м2.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення № 35 загальною площею 60, 4 кв.м., що розташоване за адресою: площа Торгова, будинок 1/11, місто Біла Церква, Київська область, згідно з технічною документацією складається з двох підвальних приміщень, а саме кладової № 37 площею 22, 3 кв.м. (35-1 площею 25, 2 кв.м. - згідно технічного паспорту станом на 26.12.2016 р.) та кладової № 38 площею 34, 7 кв.м. (35-2 площею 35, 2 кв.м. - згідно технічного паспорту станом на 26.12.2016 р.), що разом складає 57, 0 кв.м. (60, 4 кв.м. - згідно технічного паспорту станом на 26.12.2016 р.). В вищезазначених приміщеннях проходять внутрішньобудинкові мережі, а саме системи холодного водопостачання, водовідведення та каналізації, що підтверджується актом від 01.07.2016 р. приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, складеним та підписаним повноважними представниками Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори № 6 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Центр 1/11", актом від 27.12.2016 р. про обстеження щодо наявності внутрішньобудинкових мереж в підвальному приміщенні за адресою: Торгова площа, будинок 1/11, місто Біла Церква, Київська область, складеним та підписаним повноважними представниками Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Центр 1/11", технічним паспортом (дублікат) станом на 12.12.1974 р. на багатоквартирний житловий будинок літ. А-4 по вул. площа Леніна (нова назва - Торгова), 1/11, у м. Біла Церква Київської області, технічним паспортом станом на 26.12.2016 р. на нежитлове приміщення № 35 по вул. площа Торгова, 1/11, у м. Біла Церква Київської області, технічною документацією - (ДК 21:2015-7122000-3) Послуги у сфері архітектури будівель (Виготовлення технічної документації постійного зберігання житлових будинків та прибудинкових територій) по Торгова площа 1/11, в м. Біла Церква Київської області, розробленою ТОВ „Інжиніринг Плюс".

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що спірне приміщення призначене для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку за адресою: площа Торгова, будинок 1/11, місто Біла Церква, Київська область, а тому є допоміжним приміщенням і відноситься до спільного майна зазначеного будинку.

Так, до предмету доказування у даній справі входить наявність права власності позивача на спірне майно і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами, які повинні бути зареєстровані в установленому законом порядку, та факт володіння відповідачем зазначеним майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором на момент подання позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №902/770/16 від 03.10.2017).

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із створенням, функціонуванням і діяльністю об'єднання співвласників багатоквартирного будинку здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1521 „Про реалізацію Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктами 2), 3), 6) ч. 1 ст. 1 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Відповідно до ст. 4 зазначеного закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Частиною 1 ст. 5 Закону передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що спірне приміщення відноситься до спільного майна зазначеного будинку, право сумісної власності на допоміжні приміщення належить власникам квартир будинку.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (віндикаційний позов).

Таким чином, у спорах про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів, в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається із наданого відповідачем витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, підвальні приміщення, які є предметом спору належать до комунальної власності територіальної громади м.Біла Церква, в особі Білоцерківської міської ради. Доказів скасування права власності на нежитлове приміщення № 35, станом на дату прийняття рішення місцевим господарським судом, матеріали справи не містять.

При цьому, як зазначалось вище між УКВК Білоцерківської міської ради (орендодавець) та ФОП Безверхньою Л.М. (орендар) укладено договір оренди №938 спірного приміщення. Доказів недійсності зазначеного договору матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги предмет позову, колегія суддів прийшла до висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та передчасними.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр 1/11" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2017 по справі №911/2240/17 без змін.

2.Матеріали справи №911/2240/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 13.02.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна