Постановление суда № 72146173, 06.02.2018, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/983/17

Провадження № 1-кп/615/41/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря - Антоненко М.Г.,

з участю прокурора - Турбара А.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області матеріалів кримінального провадження № 12017220240000173 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Валківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Під час судового засідання обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили суд про застосування до них недозволених методів ведення досудового розслідування працівниками Валківського ВП ГУ НП в Харківській області у вигляді фізичного та психологічного насилля, в результаті чого вони оговорили обвинуваченого ОСОБА_2, надавши зізнавальні показання щодо його участі у вчиненні злочинів по епізодах обвинувачення від 18.04.2017 року та 21.04.2017 року, в тому числі і в ході проведеного з ними слідчого експерименту.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що після побиття він тривалий час перебував на лікуванні, в зв’язку з чим надав медичну документацію про наявні тілесні ушкодження.

Прокурор заявив клопотання доручити прокурору Харківської області провести прокурорську перевірку вказаних обвинуваченими обставин, що буде мати значення при вирішенні питання про зміну обвинувачення в суді, оскільки обвинувачення ґрунтується на зізнавальних показаннях обвинувачених. Вказав, що на досудовому розслідуванні йому не було відомо про застосування до обвинувачених недозволених методів слідства.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора. Наполягав, що прокурору було відомо про обставини побиття та фізичного і психологічного насилля відносно обвинуваченого ОСОБА_2, про що останній неодноразово заявляв під час допиту та зафіксовано в протоколі допиту. Крім того, в ході досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_2 долучено до матеріалів кримінального провадження копії медичних документів про наявність у нього тілесних ушкоджень після побиття працівниками поліції, хоча окремо скарги на дії працівників поліції не подавав. Чи виносилися прокурором будь-які рішення з цього приводу, йому не відомо.

Обвинувачені не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

За змістом ч.1, п.2 ч.2, ч.4 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має на перед встановленої сили.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема сформованої у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень Європейського суду з прав людини» застосовуються як джерело права, та застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України) в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб’єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року з наступними протоколами, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов’язку держави відповідно до ст.1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

Враховуючи, що повідомлення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосуються істотного порушення прав та свобод людини, що має істотне значення для даного кримінального провадження, а також може мати наслідком визнання окремих доказів недопустимими або перешкодити суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне та обґрунтоване рішення, для перевірки відомостей, викладених в поясненнях обвинувачених, суд вважає за необхідне повідомити прокурору Харківської області для вирішення питання щодо проведення відповідних перевірок.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. ст. 7, 11, 18, 214, 350 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Доручити прокурору Харківської області вжити заходів для проведення перевірки щодо повідомлень обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно застосування до них працівниками правоохоронного органу Валківського ВП ГУ НП України в Харківській області недозволених методів досудового розслідування.

Копію прийнятого процесуального рішення направити до Валківського районного суду Харківської області у строк до 12 березня 2018 року.

У судовому засіданні оголосити перерву до 11-00 годин 12 березня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А.П. Токмакова