Постановление суда № 72136975, 09.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43162/17

Провадження № 1-кп/761/965/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сидорова Є.В.

суддів Лінника О.П., Левицької Т.В.,

за участю секретаря Бондаря В.Б.,

прокурора Шаповалова Є.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Федура А.А.,

захисника Федура Г.А.,

захисника Дульського О.Л.,

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100004393 від 16 квітня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2018 року, у підготовчому судовому засіданні захисники Федур А.А., Федур Г.А., Дульський О.Л., обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 висловили недовіру складу суду, а саме головуючому судді Сидорову Є.В., суддям Левицькій Т.В., Ліннику О.П., зазначивши, що такий склад суду є некомпетентним розглядати вказане кримінальне провадження, що колегією суддів розцінюється як заявлення відводу з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Зазначені особи мотивували своє твердження тим, що обвинуваченими, під час отримання обвинувального акту, а також через канцелярію суду, було заявлено клопотання про розгляд справи судом присяжних. Крім того, головуючий суддя Сидоров Є.В. заявив самовідвід, посилаючись на ч. 4 ст. 124 Конституції України, вважаючи, що підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні повинно було проводитись у складі суду присяжних.

Представник потерпілої, ОСОБА_7, потерпіла ОСОБА_6, а також прокурор Шаповалов Є.О. заперечували проти задоволення заяв про відвід складу суду та про самовідвід головуючого.

Заслухавши думку учасників судового провадження,дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Статтями 75 та 76 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.

Так, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

Однак, заява захисників Федура А.А., Федура Г.А., Дульського О.Л., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відвід, не містить об'єктивних доказів фактичної наявності упередженості складу суду.

У свою чергу, наведені у заяві підстави не можна визнати такими, що виключають можливість участі суддів Сидорова Є.В., Лінника О.П., Левицької Т.В. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100004393 від 16 квітня 2015 року, оскільки вони не містять ознак жодної з обставин, передбачених статтями 75 та 76 КПК України. Твердження сторони захисту про те, що зазначене кримінальне провадження повинно слухатись судом присяжних починаючи зі стадії підготовчого судового засідання суперечать вимогам ч. 1 ст. 385 КПК України, відповідно до якої присяжні викликаються саме після призначення судового розгляду, тобто прийняття визначеним за допомогою системи документообігу складом суду рішення про призначення обвинувального акту до судового розгляду судом присяжних. Таким чином заява сторони захисту про відвід зводиться до незгоди із нормами кримінально-процесуального законодавства.

Такого роду твердження у будь-якому випадку не може слугувати достатньою підставою для відводу складу колегії суддів, оскільки не вказує на наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості суддів Сидорова Є.В., Лінника О.П. та Левицької Т.В. та їх особистій зацікавленості в результатах розгляду кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява захисників Федура А.А., Федура Г.А., Дульського О.Л., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відвід складу колегії суддів, а саме головуючого судді Сидорову Є.В., суддів Левицької Т.В., Лінника О.П. не підлягає задоволенню.

Що стосується заяви головуючого судді Сидорова Є.В. про самовідвід, то відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, суддя може заявити собі самовідвід виключно з підстав передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України.

Оскільки причина заявлення головуючим суддею Сидоровим Є.В. самовідводу по суті співпадає з причиною заявлення відводу стороною захисту складу суду, колегія суддів приходить до висновку, що така заява не підлягає задоволенню з тих самих підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 80-81, 314, 376, 385, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви захисників Федура А.А., Федура Г.А., Дульського О.Л., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відвід складу колегії суддів, а саме головуючому судді Сидорову Є.В., суддям Левицькій Т.В., Ліннику О.П., а також заяви головуючого судді Сидорова Є.В. про самовідвід від участі у кримінальному провадженні № 12015100100004393, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 квітня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, (справа № 761/43162/18 (провадження № 1-кп/761/965/2018) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.В. Сидоров

Судді О.П. Лінник

Т.В. Левицька