Постановление суда № 72106757, 09.02.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/116/18

Номер провадження 2-о/573/14/18

У Х В А Л А

09 лютого 2018 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши заяву заявника ОСОБА_1 про збільшення розміру заявлених вимог, відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України,

в с т а н о в и л а:

У провадженні Білопільського районного суду Сумської області знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Куянівська сільська рада Білопільського району Сумської області, Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області, про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 25 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 22 лютого 2018 року.

До початку судового засідання 09 лютого 2018 року від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру заявлених вимог, а саме додаткової вимоги щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документа – сертифікату серії СМ № 0274509 на земельну частку (пай) розміром 4,42 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в ВАТ «Куянівський бурякорадгосп», виданий на ім’я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Білопільської РДА від 27 серпня 2000 року № 358 та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів за реєстраційним номером № 209, матері заявниці – ОСОБА_3.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.

Як зазначено в ч.ч. 3,4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч.ч. 2, 7 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зокрема, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов’язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.

В силу п. 2 ч. 2 та ч. 3, ч. 5 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Крім того, розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема, у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5 визначено, що уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що перше судове засідання у даній справі не проводилось та розгляд справи по суті не розпочато, а також заявником дотримані вимоги ст. 49 КПК України, для повного і об’єктивного вирішення справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, вважаю за можливе прийняти до розгляду заяву про збільшення заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 260-261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру заявлених вимог, задовольнити.

Прийняти заяву про збільшення розміру заявлених вимог, а саме: додаткової вимоги про встановлення факту належності правовстановлюючого документа по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Куянівська сільська рада Білопільського району Сумської області, Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області, про встановлення факту родинних відносин та долучити її до матеріалів окремого провадження для розгляду справи по суті.

Копію ухвали про прийняття заяви про збільшення розміру заявлених вимог направити заявнику та заінтересованим особам.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: