Решение № 72085787, 23.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Справа № 804/1034/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А за участі: представника позивача представника відповідача Гавеля Д.В. Немченко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що полягає в невиконанні обов'язку щодо підготовки та подання органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 7409173,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат";

зобов'язати Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС України внести до Реєстру заяв в повному обсязі інформацію стосовно проведення перевірок декларації з ПДВ за листопад 2004 року з обов'язковим зазначенням дати початку та закінчення перевірок, а також суму узгодженого бюджетного відшкодування, з урахуванням відшкодованих сум, яка була заявлена ДП "СхідГЗК" по декларації з ПДВ за листопад 2004 року у сумі 7409173,00 грн. відповідно до п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету міністрів України від 25.01.2017 № 26 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість".

В обгрунтування позову зазначено, що судами встановлено правомірність включення до складу податкового кредиту за листопад 2004 року суми в розмірі 7409173,00 грн., та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2005 року №0000262301/0, вважає, що сума 7409173,00 грн. підлягає відшкодуванню ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що при взятті на облік ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до СДПІ з ОВП в м. Дніпропетровську був переданий особовий рахунок підприємства, який не містить інформації щодо сум податку на додану вартість, заявлену до відшкодування за листопад 2004 року, суми фактично відшкодованого підприємству бюджетного відшкодування, сум зменшення бюджетного відшкодування у зв'язку з винесенням податкового повідомлення-рішення від 05.03.2005 №0000262301/0, поновлення сум бюджетного відшкодування в КОР у зв'язку із судовим оскарженням вищевказаної ППР.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений адміністративний позов, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Жовтоводською об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами проведеної документальної перевірки Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з питання достовірності суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування за листопад 2004 року, складено акт від 16.02.2005 року №235/14 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2005 року №0000262302/0, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 7409173,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 по справі № 2а-6545/09/0470, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, позовні вимоги ДП "СхідГЗК" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 05.03.2005 № 0000262301/0.

Державне підприємство "СхідГЗК" з метою досудового врегулювання спору звернулося до Відповідача з листом від 20.09.2016 № 12-15/6657 щодо необхідності надання податковим органом висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2004 року в розмірі 7 409 173,00 грн.

Листом від 20.10.2016 № 1005/10/28-01-51-02 Відповідачем повідомлено, що після отримання інформації від Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо відображення в АІС "Податковий блок" ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 та її опрацювання, буде вирішено питання щодо надання висновку на відшкодування підприємству суми податку на додану вартість.

Згідно з вимогами п.200.15 ст.200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Отже, на виконання вимог п.200.15 ст.200 ПК України відповідач був зобов'язаний після набрання законної сили рішенням суду на наступний робочий день після отримання відповідного рішення внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Проте, на порушення вимог зазначеної норми відповідачем у строк, встановлений п.200.15 ст.200 ПК України, таких дій вчинено не було.

Наведене свідчить, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність в частині не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача за листопад 2004 р.

Жодного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідачем надано не було.

Посилання відповідача на те, що при взятті позивача на облік особовий рахунок підприємства не містив інформації щодо сум податку на додану вартість, заявлену до відшкодування за листопад 2004 року, суми фактично відшкодованого підприємству бюджетного відшкодування, сум зменшення бюджетного відшкодування у зв'язку з винесенням податкового повідомлення-рішення від 05.03.2005 №0000262301/0, судом не приймаються.

До вказано висновку суд дійшов з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини від 26.03.2013 року у справі «Рисовський проти України» в якому зазначено «Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

З огляду на означене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 245, ст.246, ст.250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що полягає в невиконанні обов'язку щодо підготовки та подання органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 7409173,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

Зобов'язати Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України внести до Реєстру заяв в повному обсязі інформацію стосовно проведення перевірок декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 року з обов'язковим зазначенням дати початку та закінчення перевірок, а також суму узгодженого бюджетного відшкодування, з урахуванням відшкодованих сум, яка була заявлена Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" по декларації з ПДВ за листопад 2004 року у сумі 7409173,00 грн. відповідно до п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету міністрів України від 25.01.2017 №26 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість".

Стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 02 лютого 2018 року.

Суддя О.В. Єфанова