№ 72047572, 05.02.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/4352/14-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р. А.

Категорія 27 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.

за участю секретаря

судового засідання: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/4352/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» про захист прав споживача шляхом визнання договору іпотеки припиненим,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2016 року, яка постановлена суддею Галасюком Р.А. в м. Житомирі

в с т а н о в и в:

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про захист прав споживача шляхом визнання договору іпотеки припиненим.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представником ОСОБА_2 – ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, апелянт просить скасувати зазначену ухвалу. При цьому зазначає, що він та його представник не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому у суду були відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах передбачених ст.367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали), суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, зокрема, у разі повторної неявки позивача, належним чином повідомленого, якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що 14 листопада 2016 року належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, підтверджуючих документів про поважність відсутності в судовому засіданні від нього також не надходило, а тому повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду.

Проте, такий висновок суду є помилковим.

З матеріалів справи вбачається, що у призначене на 04 липня 2016 року судове засідання позивач не з’явився. В матеріалах справи міститься повідомлення про повернення судової повістки, яка направлялась ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, за закінченням терміну зберігання (а.с.75). Повторно направлена повістка за цією ж адресою містить відмітку про те, що адресат не проживає за вказаною адресою (т.2, а.с.80).

В судове засідання призначене на 19 вересня 2016 року позивач також не з'явився. В матеріалах справи міститься повідомлення про повернення судової повістки, яка направлялась ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що адресат не проживає за вказаною адресою (т.2, а.с.86).

У судове засідання 14 листопада 2016 року, в якому була постановлена оскаржувана ухвала, позивач не з'явився з невідомих суду причин (т.2, а.с.93).

Разом з тим, відомостей про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи матеріали справи не містять (т.2, а.с.92).

Крім того, в матеріалах справи міститься заява позивача, з якої вбачається, що він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2, а.с.30).

На вказану адресу повістка йому направлялась лише на судове засідання призначене на 14 листопада 2016 року, проте повернулась до суду без вручення із зазначенням, згідно довідки «Укрпошти», за закінченням терміну зберігання (т.2, а.с.92).

З урахуванням викладеного та враховуючи, що умовою для застосування п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) була повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином (в порядку ст.74 ЦПК України - в редакції, яка діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) про час і місце судового розгляду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість залишення позовної заяви без розгляду, оскільки матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення позивача про час і місце судового розгляду 19 вересня 2016 року та 14 листопада 2016 року.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України зазначене є підставою для скасування ухвали суду та передачі даного питання для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий : Судді :