Решение № 72045268, 07.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27837/17

Провадження № 2/127/7048/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., за участі представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 25.04.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік (3% на місяць) з розрахунку 360 днів у році на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв’язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем, станом на 31.10.2017 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 83478,69 грн., з яких 6259,59 грн. – заборгованість за кредитом, 69254,68 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3513,05 грн. - комісія, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3951,37 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 83478,69 грн. за Кредитним договором № б/н від 25.04.2007 року та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 позов визнала частково з підстав, викладених у відзиві від 29.01.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на вимогах ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» Кредитного договору № б/н від 25.04.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік (3% на місяць) з розрахунку 360 днів у році на суму залишку заборгованості за кредитом. Даний Кредитний договір складається з Анкети-Заяви Позичальника і Умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається із Розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував зобов’язання відповідно до умов Договору, у зв’язку з чим станом на 31.10.2017 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 83478,69 грн., з яких 6259,59 грн. – заборгованість за кредитом, 69254,68 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3513,05 грн. - комісія, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3951,37 грн. - штраф (процентна складова).

Разом з тим, суд не погоджується з наданими як позивачем, так і відповідачем розрахунками заборгованості по процентам та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 10561 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку; умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Суду не надано доказів того, що позивачем узгоджувалася з відповідачем зміна фіксованої процентної ставки, а тому суд бере до уваги фіксовану процентну ставку, зазначену у Кредитному договорі № б/н від 25.04.2007 року - 36,00 % річних (3% на місяць).

Розрахунок заборгованості за процентами судом здійснюється за наступною формулою: (А1*0,36*А2)/360 днів, де А1 - тіло кредиту, А2 - кількість днів прострочення.

Заборгованість по тілу кредиту, яка підтверджується обома сторонами, та є незмінною з листопада 2014 року становить 6259,59 грн.

Прострочення за 3 календарні роки (в межах строку позовної давності, що відповідає розрахункам обох сторін) з урахуванням визначених банком 360 днів у році складає 1080 днів.

Отже, (6259,59 грн*0,36*1080днів)/360днів = 6760,36 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають проценти у розмірі 6760,36 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно Постанови Верховного суду України від 16.11.2016 року (справа № 6-1746цс16), відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо), а відповідно до Постанови Верховного суду України від 06.09.2017 року (справа № 6-2071цс16), за положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону; умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що призначення комісії – за вчинення дій (надання послуг), відмінних від дій, вказаних у п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а тому підстави для стягнення комісії у розмірі 3513,05 грн. відсутні.

Згідно положень ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Враховуючи те, що розмір задоволених позовних вимог становить 13019,95 грн. (6259,59 грн. - заборгованість за кредитом + 6760,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом), то процентна складова штрафу (5% від суми позову) становить 651,00 грн. Що стосується фіксованої частини штрафу у розмірі 500 грн., то його стала сума не відповідає правовій природі штрафу, яким є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а тому у цій частині штраф стягненню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» судовий збір у розмірі 256,00 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 16 %).

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 10561 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Кредитним договором № б/н від 25.04.2007 року у розмірі 13 670,95 грн. (тринадцять тисяч шістсот сімдесят гривень 95 коп.), з яких 6259,59 грн. – заборгованість за кредитом, 6760,36 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 651,00 грн. – штраф.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» судовий збір у розмірі 256,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 07.02.2018 року.

СУДДЯ